Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золиво

Золиво, -ва, с. Букъ, бученье, щелоченье. Попілу тра на золиво; з гречаної соломи попил добрий до золива. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛИВО"
Валькировий, -а, -е. Относящійся къ валькиру. Став серед хати проти валькирових дверей. Св. Л. 199.
Вісьмерик, -ка, м. 1) Содержащій въ себѣ восемь единицъ, восьмерикъ. 2) Восьмерикъ (воловъ, лошадей въ упряжи). Ой ішли воли та в вісьмерику. Рудч. Чп. 158. 3) Мельничный жерновъ, въ которомъ радіусъ равенъ 8 вершкамъ.
Гал, -лу, м. 1) Небольшой шаръ. 2) Поляна въ лѣсу. Суранс. у. Ум. галець, галечок.
Козачок, -чка, ж. Ум. отъ козак. 1) Маленькій казакъ. Я не царенко, не короленко, я ж отецький синок да панок козачок. Чуб. III. 281. 2) Прислуга комнатная изъ крѣпостныхъ въ прежнее время. 3) Насѣк. Cerambux. Вх. Пч. І. 5. Червоні козачки... ворушаться по землі. Г. Барв. 541. 4) мн. Прутики, употребляемые въ дѣтской игрѣ того-же имени. Харьк. г. Ив. 38.
Обвідка, -ки, ж. Ободокъ, каемка (на узорахъ). Харьк.
Пригрущати, -ща́ю, -єш, сов. в. пригрусти́ти, -грущу, -стиш, гл. Внушать, внушить, приказывать, приказать. Він так мені пригрущав, щоб я тобі наказав. Черк. у. Можайка кряжив здорово за паничами, глядів їх, як своїх дітей, пригрущав, щоб не робили погано. Новомоск. у. Лихий свекор погуляти да не пустить; ой хоть пустить молодую да й пригрустить: «Іди, іди, дитя моє, не барися: у сінечки за дверечки да й вернися. Маркев. 103.
Протовплюватися, -лююся, -єшся ж протовпля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прото́впитися, -плюся, -пишся, гл. Протискиваться, протиснуться въ толпѣ. Петро протовплявсь усе дальш. К. ЧР. 260. За народом так насилу протовпились до хати. Кв.
Солодовник, -ка, м. Дѣлающій солодъ.
Струга, -ги, ж. Ручей, струя.
Чучверіти, -рію, -єш, гл. Корявѣть, хирѣть. О. 1861. II. 8. Діти вже й чималі, уже б треба що й посправляти, або до школи пооддавати. Чужі дітки як бджоли гудуть, біжать із книжечками, а наші чучверіють. Г. Барв. 283.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.