Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золотопера

Золотопера, -ри, ж. Раст. Juneus effusus. Шух. І. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОПЕРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОПЕРА"
Ґзівка, -ки, ж. Hippobosca equina. Вх. Уг. 235.
Невстидливість, -вости, ж. Безстыдство.
Повкупі нар. Вмѣстѣ. Ми з Катрею зараз зійшли з хати, стали повкупі під дверима. МВ. ІІ. 111.
Погосподарювати, -рюю, -єш, гл. Похозяйничать. Була дочка, оддали заміж, та не довго й погосподарювала — вмерла. МВ. І. 16.
Позгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Сгресть (во множествѣ). Позгрібай солому. Харьк. у.
Пошинувати, -ну́ю, -єш, гл. Обтянуть колеса шинами. Колеса пошиновані. Мил. 159.
Придбовувати, -вую, -єш, гл. = придбавати. Г. Барв. 307.
Розлучний, -а, -е. Разлучающій, разъединяющій.
Струсонути, -ну, -неш, гл. Встряхнуть. Громом Турещину струсонули. К. ЦН. 222.
Улютувати, -тую, -єш, гл. Впаять.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛОТОПЕРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.