Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золотопера

Золотопера, -ри, ж. Раст. Juneus effusus. Шух. І. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОПЕРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОПЕРА"
Варінка, -ки, ж. = варіння. Сим. 184.
Вительбушити, -шу, -шиш, гл. Выпотрошить.
Галузонька, -ки, ж. Ум. отъ галуза.
Запаса́тися, -са́юся, -єшся, сов. в. запасти́ся, -су́ся, -се́шся, гл. Запасаться, запастись. З Катеринославу поїхав я на село Михайлівку, щоб запастись там бувалим чоловіком. Стор. II. 95.
Напа́нькатися, -каюся, -єшся, гл. Наняньчиться, навозиться съ кѣмъ.
Перешклити, -лю́, -лиш, гл. = пересклити.
Поросплюскувати, -кую, -єш, гл. = пороспліскувати 1.
Потрухнути, -ну, -неш, гл. Сгнить (о деревѣ). Потрухли чумацькі вози і занози. Ком. Пр. № 1271.
Прожирати, -ра́ю, -єш, сов. в. прожерти, -жеру́, -жере́ш, гл. Проглатывать, проглотить; сожирать, сожрать, пожрать. Драг. 249. Адам узів в рот та нагадавсі, шьо то Бог заказав, та й лапнувсі за горло, щоби не прожер. Гн. II. 223. Плив по морі, та й го риба з човном прожерла. Гн. І. 48. Царь оддав змієві прожерти свою дочку. Драг. 248.
Стожильник, -ка, м. Раст. Cnidium venosum. Koch. ЗЮЗО. І. 119.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛОТОПЕРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.