Барлій, -лія, м. Раст. = барлян = біждерев.
Долу́щувати, -щую, -єш, сов. в. долу́щити, -щу, -щиш, гл. Оканчивать, окончить вылущиваніе. Ось квасолі долущу та й піду.
Дома́зати Cм. домазувати.
Доста́ток, -тку, м. Достатокъ, довольство, изобиліе, средства. Достаток чинить статок. Тогді любва бере, як достаток є. Він при достатку. Достаток добрий у його. Як би у мене достатки, то я б учився. Хто буде ховати (мерця)? На які достатки? У достатку живе. Живетъ безбѣдно. Въ твор. пад. употребляется въ видѣ нарѣчія, въ значеніи: достаточно, вдоволь. Аби хліба було достатком, а про яблука жити можно. Ум. достаточен.
Дуросві́тщина, -ни, ж. 1) = дуросвітство. 2) соб. Обманщики, шарлатаны. Хотів би правду людям говорити, — ведмедем дуросвітщина реве.
Завдяча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Благодарить, приносить благодарность.
Зніматися, -маюся, -єшся, сов. в. знятися, знімуся, -мешся, гл. 1) Сниматься, сняться, быть снятымъ. 2) Подниматься, подняться съ мѣста, вставать, встать, двинуться, взлетать, взлетѣть вверхъ. Хоче знятись з лави, та не сила — наче прикипів. Знялися всі і пішли. Султан турецький з янчарами на Русь і Польщу знявся. Знялись з води утята. Козак — як той голуб: знявся та й полинув. Коли б ми не так думали, то й не знялись би вгору до великого задуму. знятись на но́ги. Подняться, стать, а въ переносномъ значеніи: вырости. Люде якось її вигодували, закіль знялась на ноги. пузирем зня́тися. О тѣлѣ: покрыться пузыремъ (напр., отъ обжога). Мале... до половини пузирем знялося. 3) — бурі, вітрові, бучі. Подниматься, подняться (о бурѣ, вѣтрѣ, шумѣ или крикѣ).
Повишивати, -ва́ю, -єш, гл. Вышить (во множествѣ). Кожухи, шовком повишивані. Уставки повишивала.
Поливальниця, -ці, ж.
1) Поливальщица.
2) Лейка.
Розстібатися, -баюся, -єшся, сов. в. розстебну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Разстегиваться, разстегнуться. Синій жупан розстебнувся.
