Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зоріти

Зоріти, -рію, -єш, гл. Свѣтиться, свѣтить, сіять. Місяць світить, зоря зоріє. Чуб. V. 474. Серце моє, зоре моя, де це ти зоріла? Шевч. 143. Cм. зоряти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОРІТИ"
Відсисати, -са́ю, -єш, гл. Отсасывать.
Гибіти, -бію, -єш, гл. Хирѣть, болѣть, страдать отъ недостатка чего-либо. Гибіла, гибіла моя ненька, поки і зовсім лягла. Переясл. у. Мусимо гибіти, бо нема в що вдягтися добре.
Накопіюва́ти, -пію́ю, -єш, гл. Насобирать, накопить. Накопіювали грошей багато. Зміев. у.
Падатоньки гл. ум. отъ падати. Ой ти казав, кленовий листоньку, що не будеш падатоньки. Н. п.
Подобитися, -блюся, -бишся, гл. Уподобляться. Приложиться той до скотини, подобиться той безсловесним. К. Псал. 116.
Посельський, -а, -е. Посольскій. К. Бай. 21.
Пригуляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Пріобрѣсть, гуляя. 2)дитину. Прижить ребенка.
Салянка, -ки, ж. пт. Синица, Partis. Мнж. 192.
Угаюватися, -ююся, -єшся, сов. в. угаятися, -угаюся, -єшся, гл. Медлить, замедлить, мѣшкать. Їдь же мені, та не вгаюйся, швидче й назад.
Шельвах, -ха, м. 1) Часовой, караульный. А тим часом дали знати, що шельвах убився на цісарській таки брамі. Федьк. III. 165. 2) стояти на ше́льваху. Быть на часахъ. Стоїть Іван на шельваху — дрібний лист читає. Федьк. ІІІ. 160.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.