Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золити

Золити, -лю, -лиш, гл. 1) Бучить, щелочить. Вас. 169, 157. Золиш полотно. Грин. І. 17. 2) Грызть голову. Мир. Пов. II. 48. Золить тебе, та й золить (жінка); доки ти мене золитимеш? Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛИТИ"
Де́-чий, -чия, -чиє, мѣст. Кой-чей.
Домоло́ти Cм. домелювати.
Допо́рати 1, -раю, -єш, сов. в. доперти, -пру, -реш, гл. Дотаскивать, дотащить. Пшона мішок.... коли б хто поміг доперти до хутора. К. ЧР. 356.
Дяконе́нчиха, -хи, ж. Жена сына діакона.
За́ймань, -ні, ж. 1) = займанщина. По займані, пліндровині шляхетській живе народ. К. Дз. 100. Була у нас у займані на Галах береза суховерха... Чия вона? Нічия, так як сама займань — громадська. Г. Барв. 468. 2) у за́ймані бу́ти. О домашнихъ животныхъ: быть заарестованными послѣ поимки на потравѣ. Кабан твій у займані, викупи, то й візьмеш! Левиц. І. K. С 198. Вже наші телята два дні в займані у Кисляка: у житі ка' піймав. Канев. у.
Пляха, -хи, ж. Бутыль, большая бутылка. Таз у сінях мене нагнав з пляхою превеликою: «Випий чарку, випий!» Г. Барв. 93.
Погук, -ку, м. Выкрикъ; крикъ; призывный крикъ. Чуб. III. 104. Заспівайте Господеві пісню псальму нову гарно, любо з погуками співайте здорові. К. Псал. 73.
Почубити, -блю, -биш, гл. Выдрать за волосы.
Продір, -ра, м. = протір. ЕЗ. V. 188.
Роменовий, -а, -е. Ромашковый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.