Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золити

Золити, -лю, -лиш, гл. 1) Бучить, щелочить. Вас. 169, 157. Золиш полотно. Грин. І. 17. 2) Грызть голову. Мир. Пов. II. 48. Золить тебе, та й золить (жінка); доки ти мене золитимеш? Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛИТИ"
Галаснути, -сну, -неш, гл. Крикнуть. Желех.
Ганчарь, -ря, м. = гончарь.
Доберега́ти, -га́ю, -єш, сов. в. доберегти́, -режу́, -же́ш, гл. Приберегать, приберечь; досматривать, досмотрѣть. Тепер уже доберегайте одно 'дного. Г. Барв. 515.
Навсу́пор нар. Наперекоръ, въ пику.
Накерва́витися, -влюся, -вишся, гл. Стать полнокровнымъ. Накервавилася худоба, — треба кров пустити. Вх. Зн. 39.
Пильно нар. 1) Прилежно, старательно. 2) Безотлагательно, спѣшно. 3) Пристально. Дівчата пильно поглядали на москаля. Левиц. І. 10. Очі витріщив і пильно так дивиться. Драг. 1. 4) Внимательно. Іди ж та пильно приглядайся. Котл. Ен. III. 19. Ум. пильненько, пильне́сенько.
Понадгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Отгресть часть (во множествѣ).
Потурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Побезпокоиться.
Солодій, -дія, м. Онанистъ.
Шофта, шохта, -ти, ж. см. начиння. МУЕ. III. 18. Вас. 166.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.