Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золотокований

Золотокований, -а, -е. Окованный золотомъ. Біжить ридван золотокован. Гол. IV. 535.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОКОВАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОКОВАНИЙ"
Дубро́ва, -ви, ж. 1) Дубовый лѣсъ. Шух. І. 177. 2) = діброва. Ум. дубрі́вка, дубрі́вонька. На дубрівці пасу вівці, в долині не був єм. Гол. IV. 456. Зеленая дубрівонько! чого в тебе пеньку много, зеленого да ні одного? Мет. 155.
Заверю́ха, -хи и пр = завірюха и пр.
Косатка, -ки, ж. Раст. Aconitum napellus. Вх. Лем. 427.
Обквітчати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Убрать цвѣтами, надѣть вѣнокъ. Ми б її (дівчину).... калиною обквічали. Н. п.
Повиживати, -ва́ю, -єш, гл. Остаться въ живыхъ (о многихъ).
Подружитися, -жу́ся, -жишся, гл. Выйти замужъ, жениться. Ясна зіронька закотилася, ой я, молода, зажурилися, а що од роду да й одбилася, да на чужині подружилася. Чуб. V. 747.
Приплатити, -ся. Cм. приплачувати, -ся.
Силяти, -ля́ю, -єш, гл. Низать. КС. 1884. IX. 66.
Стабуритися, -рюся, -ришся, гл. Столпиться. Стабурились коло криниці: той собі лізе води, той собі, а пяні, та й один у криницю впав. Канев. у.
Чинбариха, -хи, ж. Жена кожевника.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛОТОКОВАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.