Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золотокований

Золотокований, -а, -е. Окованный золотомъ. Біжить ридван золотокован. Гол. IV. 535.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОКОВАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОКОВАНИЙ"
Воробень, -бня, м. = воробець. О. 1862. X. 34.
Знудити, -джу, -диш, гл. 1) Истомить. Зсушив мене, знудив мене як билину. Чуб. V. 557. 2)чим. Почувствовать, что надоѣло, опротивѣло что. Ти весела, світом рада, тобі милий світ!.. Живо, живо світом знудиш, тяженько здихнеш. Рудан. І. 30.
Лушпа́к, -ка, м. = лушпайка. Желех. Вх. Зн. 34.
Набрести́ Cм. наброджувати.
Нахмарити гл. безл. Покрыться (тучами), заволочь (тучами). Нехай лишень виясниться, бач, як нахмарило.
Нахрапом нар. Дерзко, нахально, безцеремонно, насильно.
Начутися Cм. начуватися.
Осавула, -ли, м. 1) = осавул. 2) Помѣщичій разсыльный, помѣщичій приказчикъ. Левиц. І. 31. Звелів пан двом осавулам витягти жида з хати. Грин. II. 232.
Позагачувати, -чую, -єш, гл. Запрудить (многое), сдѣлать плотины.
Стовпитися, мося, -теся, гл. Столпиться. Козаки стовпились коло столу і роти пороззівляли. Стор. M. Пp. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛОТОКОВАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.