Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зона

Зона, -ни, ж. = зана.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОНА"
Говір, -вору, м. Говоръ. Почувся людський говір, крик. Левиц. І. 126.
Грі́мнути Cм. Грімати.
Закраша́тися, -ша́юся, -єшся, сов. в. закраси́тися, -шу́ся, -си́шся, гл. Украшаться, украситься. Чим же той світ закрашається? чи горами, чи долинами, чи великими могилами? Чуб. V. 943. Рум'янцем закрасилася живим. МВ. ІІ. 200.
Косильки, -льок, ж. мн. Раст. = сокирки. Вх. Пч. І. 10.
Поголубкатися, -каюся, -єшся, гл. = поголубитися. Молоді, як би могли крізь землю пройти, щоб там притулитись, поголубкатись, то ні минути не ждали б. Св. Л. 270.
Похва, -ви, ж. = піхва. В похву шаблю не ховаю. Лукаш. 37.
Ротмистр, -ра, м. Ротмистръ. К. ЧР. 9, 116.
Скалочка, -ки, ж. Ум. отъ скалка.
Ти мѣст. Ты. Ти дав мені мої закони, щоб я нехибно їх держався. К. Псал. 271.
Хрупотіти, -почу, -тиш, гл. = хрупостіти. Чую, щось хрупотить по снігу, — підмерзло за ніч. Камен. у. Хрупотіло щось на улиці по снігу, — то він і йшов. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.