Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золотець

Золотець, -тця́, м. Червонецъ. То ж не піп купував і не дяк торгував, а чернець-молодець та за свій золотець. Грин. III. 552.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТЕЦЬ"
Безгодівля, -лі, ж. Безкормица. Харьк.
Бецманка, -ки, ж. р. отъ бецман.
Доква́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. доква́ситися, -шуся, -сишся, гл. Доквашиваться, докваситься.
Дружби́ненько, -ка, м. Ум. отъ дружба.
Жолда́к, -ка́, м. и пр. = жовдак и пр.
Зятній, -я, -є. Принадлежащій зятю. Прибулося тещі зятнії діти колихати. Ном. № 4910.
Півголий, -а, -е. Полуобнаженный. Желех.
Посів, -ву, м. Посѣвъ, сѣвъ. Із вороха осталось панові мішечків з п'ять, — тільки шо на посів. Грин. II. 70. В кого нема на посів, то (тому) й своїм засіє. Стор. II. 40.
Пригнада, -ди, ж. = принада. Які ж мої чароньки, шо чорнії брівоньки, яка ж моя пригнада — шо я дівка молода. Уман. у.
Чубрик, -ка, м. 1) Кончикъ женской косы, въ который вплетаютъ ленты и косоплетки. 2) = чубок. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛОТЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.