Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золотополий

Золотополий, -а, -е. Съ золотыми нивами, полями. Удвох дивитися з гори на Дніпр широкий, на яри та на лани золотополі. Шевч. 55
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОПОЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОПОЛИЙ"
Головенька, -ки, ж. 1) = головешка 1. Гн. II. 17. 2) = головачка. Вх. Лем. 404.
Дити́нитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Ребячиться, корчить изъ себя дитя. Лебед. у. Ось не дитинься та приймай гроші за теля. Камен. у. 2) Впадать въ дѣтство.
Довговоло́сий, -а, -е. Длинноволосый.
Заба́гнювати, -нюю, -єш с. в. забагни́ти, -гню́, -ни́ш,, гл. Загрязнять, загрязнить. Аф. 404.
Неправдувати, -дую, -єш, гл. Жить неправдой. М. з давнього давна панує, бо неправдує. Посл.
Обранка, -ки, ж. Оторочка верхней одежды снурками. Гол. Од. 75.
Послабувати, -бу́ю, -єш, гл. Поболѣть.
Приперезати Cм. приперізувати.
Самодержавність, -ности, ж. Самодержавіе, неограниченный образъ правленія. Желех.
Цить, цитьте, меж. Цыцъ! молчать, молчите! Цить, не плач, дасть мати калач. Ном. Цитьте, жиди, нехай рабин бреше. Ном. № 6909. «Та цитьте, чортові сороки!» — Юпітер грізно закричав. Котл. Ен. ТІ. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛОТОПОЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.