Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зола

Зола, -ли́, ж. 1) Зола. Лучче їсти хліб з золою, та не жити з чужиною. Ном. № 14198. 2) Щелочь. 3) Сырой холодный вѣтеръ осенью или весной. Вітер з золою. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛА"
Базікати, -каю, -єш, гл. Болтать, балагурить, калякать. Котл. Ен. ІІІ. 50. Годі не знать що базікать! Шевч. Проміж себе дещо базікають, мов вода на лотоках шумить. Кв.
Вистроюватися, -строююся, -єшся, сов. в. вистроїтися, -строюся, -їшся, гл. Наражаться, нарядиться. Вистроїлась, як лялечка. Ном. № 11184.
Го́рличко, -ка, с. Ум. отъ горло.
Наслідок, -дку, м. Слѣдствіе, послѣдствіе. К. ХП. 13.
Плямочка, -ки, ж. Ум. отъ пляма.
Побришкати, -каю, -єш, гл. Почваниться, пофуфыриться, поважничать.
Просяти и просяяти, -ся́ю, -єш, гл. Просіять. Ой зіронька зійшла, стала, аж бо на ввесь світ просяла. Гаццук, Абетка, 28. (Нп).
Прочудо, -да, с. Диво. Преимущ. въ выраженіи: на прочудо. На удивленіе, изумительно. Козак прибіравсь на прочудо. АД. І. 168.  
Троюда, -ди, м. Забіяка. Федьк.
Шульок, -лька, м. = шулка. Хотин. у. Шух. І. 110.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.