Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золотоверхий

Золотоверхий, -а, -е. Золотоглавый, съ золотымъ верхомъ. Золотоверха церква. Левиц. Пов. 4. Золотоверха скринька. Грин. II. 246.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОВЕРХИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОВЕРХИЙ"
Видовжити Cм. видовжувати.
Вороний, -а, -е. 1) Вороной. Стояв кінь вороний у наряді. Мет. 98. 2) Чорный. Посередині колодязь, а там вода аж ворона. ЗОЮР. II. 50. Ум. вороненький.
За́хидный, -а, -е. прил. Западный. И вы схидни, й вы захидни, И вы, що по горахъ пышныхъ. К. Псал. 172.
Напосіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. напосі́сти, -ся́ду, -деш, гл. Насѣдать, насѣсть, налегать, налечь, настаивать, настоять. Тоді б ми з москалем так на злочестиві костьоли напосіли, як ляхи на наші благочестиві церкви. К. ЦН. 276. Я таки на нього напосяду, то він оддасть. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Натяж, -жа, м. Рас. Ranunculus lingua L. ЗЮЗО. І. 133. Cм. натягач 2б.
Нестеменнісінько нар. Точнехонько. Нестеменнісінько така. О. 1862. І. 78.
Пацурник, -ка, м. = пацірник. Вх. Уг. 257.
Почування, -ня, с. Чувствованіе, чувство.
Пухтій, -тія, м. Жирный, неповоротливый человѣкъ. Черк. у.
Ріт, рота, м. 1) Ротъ. Суха.... ложка ріт дере. К. ПС. 12. 2) Въ сосудѣ: отверстіе, въ которое вливается и выливается жидкость. Шух. І. 179. Ум. рото́чок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛОТОВЕРХИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.