Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золотоверхий

Золотоверхий, -а, -е. Золотоглавый, съ золотымъ верхомъ. Золотоверха церква. Левиц. Пов. 4. Золотоверха скринька. Грин. II. 246.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОВЕРХИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОВЕРХИЙ"
Відколупувати Cм. відколупнути.
Гарбарювання, -ня, с. = гарбарство.
Гарник, -ка, м. Работникъ при возахъ. Левч. 135.
Дома́цатися Cм. домацуватися.
Звіро́та, -ти, ж. соб. Звѣрье.
Злопотіти, -почу, -тиш, гл. Захлопать. П'ють голуби зімню воду. Напилися та й злетіли, крилоньками злопотіли. Гол. І. 265.
Підпалайка, -ки, ж. = підпалак. Вх. Лем. 449.
Помотлошити, -шу, -ши́ш, гл. 1) Превратить въ хламъ, въ куски, разломать въ куски, разорвать въ куски. Очима вже помотлошив мене й пожер (чорт). МВ. (КС. 1902. X. 154).
Сміливий, -а, -е. = смілий. Ном. № 4334.
Часунка, -ки, ж. Корова, своевременно случившаяся съ племеннымъ быкомъ. Вх. Зн. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛОТОВЕРХИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.