Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зорниця

Зорниця, -ці, ж. = зірниця. Тоді козак од дівки йде, як зійде зорниця. Чуб. V. 93.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОРНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОРНИЦЯ"
Вершильні вила Вилы, которыми подаютъ сѣно при вершеніи стога.
Відвологнути, -ну, -неш, гл. Сдѣлаться влажнымъ, отсырѣть. Сухарі в погрібі одвологли. Рк. Левиц.
Жи́молость, -ти, ж. Раст. жимолость, Lonicera Xylosteum L. ЗЮЗО. І. 127.
Загою́вати, го́юю, -єш, сов. в. заго́їти, го́ю, -їш, гл. Залѣчивать, залѣчить, заживлять, заживить (рану). Всі його рани загоює своїм розумним словом. Г. Барв. 163. Його рука поранить і загоїть. K. Іов. 12.
Нозя, -зі, ж. дѣтск. Нога, ножка.
Обвити, -ся. Cм. обвивати, -ся.
Підмогоричити Cм. підмогоричувати.
Раковиння, -ня, с. Раковая скорлупа. Чуб. І. 71.
Сироїд, -да, м. Людоѣдъ. Чуб. І. 212.
Ціна 2, -ни, ж. 1) = цина. 2) Оловяная посуда. А звечера Настуненька ціну помила. Гол. І. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОРНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.