Вісімка, -ки, ж.
1) Восьмая часть.
2) Восьмерка (въ картахъ).
Забезпе́ка, -ки, ж. Обезпечиваніе, обезопашиваніе.
Лаверджет, -та, м. = левержет.
Огненний, -а, -е. 1) Огненный. Огненне море.
2) Пылкій, горячій. Він до роботи огненний. Огненний чоловік.
3) — сусіда. Сосѣдъ, постройки котораго весьма близко.
Поділшливий, -а, -е. = подільчивий.
Помрячити, -чу́, -чи́ш, гл. Поморосить (о дождѣ). У нас не було дощу, так тільки, помрячив.
Попки мн. Раст. Trifolium pratense L.
Роскруття, -тя, с. Стволы молодого дерева, которыми связываюся сплавляемыя деревья въ плотъ, тальбу.
Слава, -ви, ж.
1) Молва, слухъ; толки, пересуды. Синиця славу распустила, що хоче море запалить. Тим до неї не горнуся, що слави боюся. Не бійсь слави, не бійсь слави, не бійсь поговору: я за славу сама стану, ще й виговорюся. Стала слава, стала слава, стали й поговори ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови. добра слава. Хорошая репутація, честное имя. Не сироти малі діти, що неньку сховали: їм зосталась добра слава. недобра слава. Дурная репутація. Вона чесного роду і не накине на себе недоброї слави. слава-поговір. Дурная молва. Ой була слава-поговір, ти не моя, серденько, я не твій. набіра́тися слави. Подвергаться осмѣянію, позорить себя. Ой ізвівши, на коника сівши, — зоставайся, слави набірайся. Як ми любилися, та й не побралися, слави-поговору понабіралися! славу чинити, сі́яти. Разлашать, дѣлать шумъ. Та бо мовчіть уже, тітко! Хоч тепер мовчіть — не чиніть слави, голубочко. А на мене славу сіють. у славу вво́дити. Позорить, компрометировать. Сватай мене, козаченьку, та не вводь у славу. у славі ходити. Позорить себя. Ой сама ж ти, дівчинонько, та у славонці ходиш.
2) Слава. Полягла Кішки Самійла голова.... Слава не вмре, не поляже! Буде слава славна поміж козаками, поміж друззями, поміж рицарями! славу учинити. Високу могилу висипали і прапірок у головах устромили і премудрому лицареві славу учинили. Ум. славонька, славочка.
Уґаровувати, -вую, -єш, гл. Выдалбливать желобокъ, пазъ.
