Лагода, -ди, ж. Кротость, мягкость душевная; согласіе, миролюбивыя отношенія. Вони робили... мечем та кулаччєм, а ми — пером та лагодою.
Намени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Наименовать. Син батькові не «тату», чи як инако, сказав, а менням наменив.
Нашити Cм. нашивати.
Позаздрити, -дрю, -риш, гл. Позавидовать.
Пообмокати, -каємо, -єте, гл. Обмокнуть (о многихъ). Не дали нам юпок, а ми пообкисали, пообмокали на дощі.
Пошпай, -паю, м. Свѣжій снѣгъ, пороша.
Проклювати, -клюю́, -єш, гл. Проклевать. Гусак: «Одчини, луплене теля!» — «Не одчиню». — «Ну, носом проклюю11.
Солодій, -дія, м. Онанистъ.
Супитися, -плюся, -пишся, гл. Хмуриться. Омелько пє та супиться, аж зморшки понабігали йому на лобі. А стара супиться та бурчить.
Хвостяга, -ги, ж. = хвостяка. І хвостяги нема у дворі.
