Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зомлівати

Зомлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. зомліти, -лію, -єш, гл. Обомлѣть, упасть въ обморокъ. Головонька змита, кошуленька біла, а молода дівчина із жалю зомліла. Чуб. V. 354. Катря стоїть коло стіни, сама як стіна біла: бачу — зомліває. МВ. ІІ. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОМЛІВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОМЛІВАТИ"
Виталище, -ща, с. Мѣсто пребыванія. Виталище душі. К. ЦН. 287.
Ґвалті́вне, ґвалто́вне, ґвалто́вно нар. 1) Шумно, крикливо. Чорти об радились і ґвалтовно гомоніли. Стор. МПр. 43. 2) Насильственно. Мет. 373. ґвалтовне одібрать. Морд. Пл. 64.
Задари́ти Cм. задарювати.
Зама́рити, -рю, -риш, гл. Возмечтать.
Звиш нар. Выше; свыше.
Кимачисько, -ка и кимачи́ще, -ща, с. ув. отъ кимак.
Надса́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. надсади́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Надрываться, надорваться.
Победрина, -ни, ж. 1) Горизонтальная перекладина, соединяющая два столба, — часть различныхъ снарядовъ: кросен, поколодви, снувавки, струнки. Шух. І. 254, 237, 150, 192, 194. 2) Въ мельничномъ колесѣ то-же, что и перехрестя. Шух. І. 113.
Посилання, -ня, с. Посыланіе. Грин. III. 41.
Умережити, -жу, -жиш, гл. 1) Украсить узорами. 2) Уплесть, съѣсть. Сім пирогів умережу та ляжу — полежу. Харьк. у. Сей кусок як умережиш, так і піч перележиш. Ном. № 12203.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОМЛІВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.