Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зозволяти

Зозволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. зозволити, -лю, -лиш, гл. = зізволяти, зізволити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЗВОЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЗВОЛЯТИ"
Війна, -ни, ж. Война. Ум. війнонька, війночка.
Заляка́ти Cм. залякувати.
Зсувати, -ва́ю, -єш, гл. = зсовувати.
Лякли́вий, -а, -е. Пугливый.
Понагрішувати, -шую, -єш, гл. Нагрѣшить (во множествѣ).
Понадсаджувати, -джую, -єш, гл. То-же, что и надсадити, но во множествѣ.
Попереміняти, -ня́ю, -єш, гл. То-же, что и перемінити, но во множествѣ. Попереміняла йому усе плаття, нагодувала його, напоїла. Чуб. II. 469.
Проходжати, -джа́ю, -єш, гл. = проходити. Мет. 281. Поміж рядами прохожайте. АД. І. 213.
Селіток, -тка, м. Родившійся въ этомъ году.
Хамузє, -зя, с. соб. = гамуз. збив на хамузє = потрощив на гамуз. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЗВОЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.