Городи́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Городить, огораживать. Я такими дурнями тини городила. Городив він раз із батьком хлів. 2) Говорить вздоръ, городить. Старий говорить-городить, та на правду виходить. Городить таке — ні літо, ні зіму. Говоритъ чепуху.
Доразі́сінько нар. Вдругъ. Гадка прояснилася мені доразісінько.
Китайчаний и китайчастий, -а, -е. = китаєвий. В китайчаних штанях. Взяв штани я китайчасті.
Наузбіч нар. Въ сторонѣ.
Перецвірчати, -чу́, -чи́ш, гл. = перецвіркотати.
Полонянка, -ки, ж. Плѣнница. Ум. полоня́ночка.
Пороздаровувати, -вую, -єш, гл. Раздарить (во множествѣ). Пороздаровує нам, дядьковим, або от Кібченятам.
Сапильно, -на, с. Ручка у сапи.
Теслиця, -ці, ж.
1) Родъ рѣзца, которымъ вырѣзываютъ деревянныя ложки. Большихъ размѣровъ — для выглаживанія внутренности корыта, уже выдолбленнаго.
2) Плотничій топоръ.
Ухитнутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Пошатнуться. 2) Уклониться, отшатнуться, освободиться изъ рукъ. Хотів бігти, — не зміг ухитнутись з її ручок зомлілих.
