Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зозулька

Зозулька, -ки, ж. 1) Ум. отъ зозуля. 2) мн. Раст. a) Viola tricolor L. ЗЮЗО. І. 169; б) Viola hirta. ЗЮЗО. І. 169; в) Orchis militaris L. ЗЮЗО. І. 130. Cм. зезюльки; г) — жовті. Cypripedium Calceolus L. ЗЮЗО. І. 120; д)рябі. C. guttatum schwarz. ЗЮЗО. І. 120; е) — красні. C. macranthon schwarz. ЗЮЗО. І. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЗУЛЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЗУЛЬКА"
Верстак, -ка, м. Ровесникъ. Шух. І. 32.
Гайно 2, -на, с. 1) Навозъ, испражненія. Ном. № 7916; № 6572. 2) Подстилка соломы для скота. О. 1862. ѴІІІ. 49. 3) Медвѣжья берлога. Шух. L 22. 4) Безпорядокъ. гайном стояти. Быть въ безпорядкѣ. Казала, що все прибрала в хаті, аж бачу, що все такечки й стоїть гайном.
Гетьманів, -нова, -ве Принадлежащій гетману, гетмановъ. Ном. № 138, стр. 294. Ой раді б ми вернутися, — гетьман не пускає; не так гетьман, не так гетьман, — гетьманова мати. Чуб. V. 1030.
Змоскаліти, -лію, -єш, гл. Обрусѣть. Жел.
Наві́рити Cм. навіряти.
Перепит, -ту, м. 1) Разспросъ. 2) Переспросъ.
Покійниця, -ці, ж. = небіжчиця. Я згадала покійницю няньку. Шевч. 314. Ум. покійничка. Г. Барв. 424.
Свищик, -ка, м. Свистокъ.
Хряпи, -пів, м. мн. = храпи. Cм. храп 3.
Штовхатися, -хаюся, -єшся, гл. Толкаться. Чого ти штовхаєшся? Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЗУЛЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.