Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зокола

Зокола нар. Снаружи. Мнж. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОКОЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОКОЛА"
Задня́нка, -ки, ж. Прямая кишка. Черк. у.
Мачухі́вна, -ни, ж. Дочь мачехи, сестра по отцу, но не по матери. Черк. у.
Параван, -ну, м. Ширмы.  
Перелесниця, -ці, ж. = літавиця. Гн. II. 5.
Переплитовічка, -ки, ж. Родъ вышивки. Kolb. І. 48.
Попитання, -ня, с. Спросъ. Я без попитання не брав. Н. Вол. у.
Скучник, -ка́, м. = скучень. ЗЮЗО. I. 115.
Тривавий, тривавки́й, -а, -е. Выносливый, воздержный. Н. Вол. у.
Тугшати, -шаю, -єш, гл. 1) Дѣлаться туже. 2) = тужавіти. Грязь від морозу тугшає.
Шовківка, -ки, ж. Шелковая шапка. Чуб. IV. 195.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОКОЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.