Бридня, -ні, ж. = бредня. Не що дня бридня. Ум. бриденька. Кургикали все пісеньок: козацьких, гарних запорозьких, а які знали, то московських вигадували бриденьок.
Дряп! меж.
1) Царапъ! А кішка дряп його кігтями, так і передрала щоку.
2) Хвать! Брат собі драп, сестра собі несла.
Перелатати, -та́ю, -єш, гл. Наново починить, поставить заплаты.
Повишкрябувати, -бую, -єш, гл. Выскресть (во множествѣ). Такі голодні поприходили, як сіли вечеряти, так і горщечки повишкрьобували.
Позамурзувати, -зую, -єш, гл. Замуслить, испачкать (многихъ). А діти, як опудала, позамурзувані ходять.
Ухідчини, -чин, ж. Пирушка на новосельи, новоселье.
Чвалати, -ла́ю, -єш, гл. Тащиться, плестись. А вже мені, старенькому, без коня пропадати: не зможу я по степах чвалати. І тілько що прийшли к воротам і в двір пустилися чвалать. Москаль знає, куди чвалає, да ще питає.
Чвати, чваю, -єш, гл.
1) = цькувати. Не раз, не два псами чвали.
2) чває один на другого. Ѣдкими словами уязвляютъ другъ друга, ругаютъ. .
Шприх, -ху, м. Спица въ колесѣ.
Штурляти, -ля́ю, -єш, гл. Толкать.
