Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золотце

Золотце, -ця́, с. 1) Ум. отъ золото. 2) Шумиха. (Шишки з короваю) великі з золотцем. Алв. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТЦЕ"
Бер, -ру, м. То же, что и кладка. Вх. Зн. 2. Небольшой мостикъ изъ бревенъ, шириной въ два бревна. Шух. І. 80.
Вигодовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. вигодуватися, -дуюся, -єшся, гл. Вскармливаться, вскормиться, быть вскормленнымъ. З нею вигодувався і зріс укупі. Котл. Н. П. 356.
Викарати, -раю, -єш, гл. Наказать. Чуб. IV. 56, 555.
Куркати, -рчу, -чиш, гл. Урчать. У череві курчит. Вх. Уг. 248.
Можеби́лиця, -ці, ж. Возможное, вѣроятное. Подольск. г.
Підбитеняк, -ка, м. Черный, бѣлыми овчинами опушенный кафтанъ у гуцулокъ. Гол. Од. 72.
Повирощувати, -щую, -єш, гл. Вырастить (во множествѣ).
Помиршавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться чахлымъ, болѣзненнымъ, невзрачнымъ. Чогось хлопець помиршавів. Рідне село наче... помиршавіло. Мир. Пов. II. 93.
Поосажувати, -жую, -єш, гл. Поселить (многихъ). Поосажував пан людей у лісі. Черк. у.
Чортище, -ща, м. Ув. отъ чорт. КС. 1882. IV. 170.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛОТЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.