Зайченя́, -ня́ти, с. = зайча.
Закацю́бнути и закацю́бти, -бну, -неш, гл. Окоченѣть отъ холода, затвердѣть отъ мороза. Мороз добрий, бачу: оце допіру повісила на плоті сорочки, а вже й закацюбли.
Колачиння, -ня, с. = колачини. У тиждень було у нас колачиння.
Красний, -а, -е. Прекрасный, красивый, хорошій. Не родися красна, та родися щасна. За тиждень прийшла в Київ. Красний, Боже який! Ой я знаю, ой я знаю, чого мила красна: перед нею й поза нею впала зоря ясна. Ти, козаче молоденький, слова твоі красні. Хто б мав таке слово пишне да красне, щоб так як на картині змалював той манастирь. Красний сей світ! красна дівка. а) Созвѣздіе Дѣвы. б) Радуга. Ум. красненький, красне́сенький.
Подоточувати, -чую, -єш, гл. Прибавить къ чему, приставить, пришить еще кусокъ (во множествѣ). Що в голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана, чорним шовком подоточувана.
Пообпливати, -ваю, єю, гл. Проплыть вокругъ многихъ предметовъ.
Стих, -ха, м.
1) Стихъ (въ Библіи).
2) у стих. Безпрестанно, безпрерывно.
Тіпака, -ки, ж. Ударъ. По потилиці тіпака.
Чепуруха, -хи, ж.
1) Опрятная женщина; франтиха, щеголиха. Латин дочку мав чепуруху, проворну, гарну і моргуху. Cм. чепурка.
2) Большая рюмка. Здрігнувсь, мов випив чепуруху. Ум. чепурушка, чепурушечка. Гарна баба, люба баба, чепурушка!
Чикилдиха, -хи, ж. Названіе плохой водки. В сей день його отець опрягся, як чикилдихи обіжрався, — Анхиз з горілочки умер.
