Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

з-опалу

З-опалу нар. Сгоряча. 3-опалу і не примітне далебі, чп він буц там, чи ні. Верхнеднѣпр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З-ОПАЛУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З-ОПАЛУ"
Арха́нгольський, -а, -е. Архангельскій.
Білуга, -ги, ж. Бѣлуга, Acipenser Huso. Рудч. Ск. II. 172. Ум. білужка. Ув. білужище.
Зябля, -лі, ж. = зяб.
Мліг, (род.?), м. Мигъ. На мліг ока був рижий розсідланий. Федьк.
Повкупі нар. Вмѣстѣ. Ми з Катрею зараз зійшли з хати, стали повкупі під дверима. МВ. ІІ. 111.
Помайнувати, -ну́ю, -єш, гл. Понестись, помчаться. Мов сарна в гаю помайнують. Шевч. 629.
Припостити Cм. припощувати.
Сторопитися, -плюся, -пишся, гл. Испугаться отъ неожиданности, потеряться, оторопѣть. Батько впали на землю, наче неживі, ми сторонилися біля них. Новомоск. у.
Тискавка, -ки, ж. = лускач. Вх. Зн. 69.
Учений, -а, -е. Ученый. Вченому світ, а невченому тьма. Ном. № 6015.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова З-ОПАЛУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.