Дога́дливий, -а, -е. Догадливый, смѣтливый. Тогді ляхи, мостивиї пани, догидливі бували, усі по лісах, по кущах повтікали. Оттоді то вдова недогадлива бувала, ще у другого козака правди питала.
Життя́, -тя́, с. Жизнь, житье. Чи годиться в суботу життє спасати, чи погубляти. Звання козаче, а життя собаче. Яке життя, така й смерть. за життя́ = за живота. У Люборацьких він таки не раз був, — ще за життя покійного о. Гервасія. Ум. життє́чко. Болить серце в животочку на чужому життєчку.
Залямува́ти, -му́ю, -єш, гл. Окаймить.
Ймяти, ймовірний и пр.. Cм. імати, імовірний и пр.
Подовершувати, -шую, -єш, гл. Довершить, доложить верхи (во множествѣ).
Прохолода, -ди, ж. Прохлада. То кидали козаки ляхів у воду к чортовій матері на прохолоду. Осіння ранкова прохолода.
Умаїти Cм. умаювати.
Ухопити, -плю, -пиш, гл. Схватить. Кінву-чвертівку в руки вхопи, та в льох убіжи, та вісім бочок мини, а з дев'ятої поганого пива наточи. Ухопили батька, як чорт грішну душу. Ухопила його за серце тая чудовная краса. . ухопив за чесну гриву — схватилъ за волосы. — як собака обме́тиці, — шилом па́токи. Потерпѣлъ неудачу. одними рука́ми не вхоплю. Не въ состояніи всего сама сдѣлать. вхопити тропи. Попасть на надлежащую, дорогу, а переносно — найтись какъ поступить, собразить; оріентироваться. Не вхопиш тропи, куди йти. От доля! ніяк не вхоплю тропи. Воно б то й гаразд, та не вхопили тропи, як і що треба. Якими ж шляхами й куди мандрувати, щоб не вхопив Процько тропи доганяти?
Учительчин, -на, -не. Принадлежащій учительницѣ.
Штиб, -бу, м. 1) Форма, манеръ, образецъ. Cм. штем, шталт. Зроби, мені на такий штиб. Писання не того штибу, який, вживається тепер в книжках. Ламати язик на татарський штиб. (Одежа) шилась своїм тутешнім штибом і не дуже то вкидалась у чужину. 2) Мелко истертый уголь.