Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зойк

Зойк, -ку, м. Вопль, стенаніе, стонъ. А у касарні гомін, зойк. Федьк. Пов.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЙК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЙК"
Горе́цтво, -ва, с. Горесть, печаль. Черниг. у.
Дома́зувати, -вую, -єш, сов. в. дома́зати, -жу, -жеш, гл. Домазывать, домазать. Ось долівку домажу та й піду. Харьк. г.
Забрюхна́тіти, -тію, -єш, гл. Забеременѣть. Забрюхнатіла дівчина, мені молодцю біда. Грин. ІІІ. 683.
Индута, -ти, ж. Испорч. индукта — пошлина на ввозные товары. Так було тогді тілько два перевози. Заплатив було индуту, то й пропустять. ЗОЮР. І. 263
Люди́щаУв. отъ люде.
Надопта́ти, -пчу, -пчеш, гл. = наздоптати.  
Перехитувати, -тую, -єш, гл. Перекачивать, шатая наклонять. Ой у полі дві тополі, одна одну перехитує. Мил. 117.
Прибрехати Cм. прибріхувати.
Прощедрувати, -ру́ю, -єш, гл. Пропѣть щедрівку.
Стонадцять числ. Больше ста. Стонадцять чортів твоїй матері.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЙК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.