Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зольниця

Зольниця, -ці, ж. = зільниця. Чуб. І. 103.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛЬНИЦЯ"
Драко́н, -на, м. Драконъ. А ті були фараони, кесарі — то погань! Погань лютая, безъ Бога, сказано, — дракони. Шевч. ІІ. 169. Дракон огнекрилатий. К. МБ. II. 137.
Обушник, -ка, м. Кузнечный молоть.
Перепелястий, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ перепела, сѣрый.
Підлинь, -ні, ж. У кожевниковъ: верхній слой очищаемой кожи съ корнями волосъ. Вас. 157.
Підперти, -ся. Cм. підпірати, -ся.
Потайно нар. = потай. Наняв рибалку, щоб його перевіз потайно на сей бік. ЗОЮР. І. 264.
Притуманити Cм. притуманювати.
Хазяйський, -а, -е. 1) Хозяйскій. Хазяйське око товар живить. Ном. № 9972. 2) хазяйський син, хазяйська дочка́. Сынъ, дочь уважаемаго хозяина, уважаемыхъ родителей.
Чин, -ну, м. 1) Дѣйствіе, дѣяніе. Після старої голови все марно пійшло. Ні порядку, ні чину. Г. Барв. 224. 2) Способъ, образъ. То — проше пана — оттаким чином робилось. Н. Вол. у. Одслуживши в церкві службу Божу і похорон, як слідує, понесли тим же чином і на кладвище. Кв. 3) Чинъ (заимствовано изъ русскаго языка). Великого чину дійшов. МВ. ІІ. 32.
Шпряха, -хи, ж. = шприх.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.