Вогнюватий, -а, -е. Пылкій, страстный. Молодиця вогнювата.
За́ківка, -ки, ж. 1) Металлическая оковка конца палки, ке́лефа, топірця́. 2) Cм. коса.
Затьо́н, -ну, м. 1) Упрямый, неподатливый человѣкъ. 2) Зарубка. Нурка з затьонами на кінцях.
Моргу́лець, -льця, м. Въ загадкѣ: глазъ. Стоїть хапун (рот), над хапуном — сопун (ніс), над сопуном моргульці, над моргульцями — поляна, над поляною ліс.
Мо́сір, -ру, ж. Солонка, сдѣланная изъ цѣльнаго куска дерева.
Повбігати, -гаємо, -єте, гл. Вбѣжать одному за другимъ. Хорти за ним повбігали (у хату) і полягали під лавою.
Потеряти, -ря́ю, -єш, гл. Испортить, сдѣлать вредъ, разорвать, разрушить, разстроить. Мамо, я собі хатку зробила, а Семен потеряв. Славяносерб. у. Потеряла я віночок через дурний розумочок. Як так граться, то й хатку потеряєм. Задзвони раненько в суботу, потеряй дівочкам роботу. потеряти дитя́. Произвести выкидышъ.
Роз'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. роз'язатися, -жуся, -жешся, гл. = розв'язуватися, розв'язатися.
Турготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Гремѣть, стучать.
Шарпонути, -ну, -неш, гл. Рвануть, дернуть съ силой.
