Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золотило

Золотило, -ла, с. Матеріалъ для позолоты: краска, шумиха и пр. Гол. IV. 402.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТИЛО"
Відпанувати, -ную, -єш, гл. Окончить господствовать, царствовать.
Добіли́ти, -ся. Cм. Добіляти, -ся.
Зади́шливий, -а, -е. Удушливый (о человѣкѣ). Вх. Лем. 415. Желех.
Курва, -ви, ж. Распутница.
Нара́квиця, -ці, ж. 1) Поручь (у священника). 2) Шерстяныя или овчинныя манжеты. Вх. Зн. 40. Шух. І. 130.
Огородити Cм. огороджувати.
Поприсіювати, -сіюю, -єш, гл. То-же, что и присіяти, но во множествѣ.
Прислівник, -ка, м. = прислів'я. Вх. Лем. 456.
Робітонька, -ки, ж. Ум. отъ робота.
Старцюга, -ги, об. Презрительно: нищій. Отсе вам дар, старцюги! Млак. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛОТИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.