Витівати, -ва́ю, -єш, сов. в. витіяти, -тію, -єш, гл.
1) Выдумывать, выдумать, затѣвать, затѣять. Там таке витіва, шо й миру не подобно. Се вже, мабуть, не зовсім по Божому, а люде сами витіяли.
2) Выдѣлывать, выкидывать, выкинуть.
Кірець, -рця́, м. = корець. Возьми ж кірець та напийся... квасу.
Лупа́тий, -а, -е. Пучеглазый. Брехня — лупатий чоловік, та не довгий її вік.
Ма́льство, -ва, с. Малолѣтство, дѣтство. Терпіла з мальства всяке зло.
Нелюдько, -ка, м. Нелюдимъ.
Передзімний, -а, -е. Предзимній. Вітрець передзімний, вохкий, холодненький.
Ржати, ржу, ржеш, гл. Ржать. Коники ржали його везучи.
Хаптурник, -ка, м. = хавтурник. Судящі — безсоромицькі хаптурники. Голота своїх панів хаптурнпками лає.
Чикач, -ча, м. = чекіт = чекавка.
Щасливити, -влю, -виш, гл. Осчастливливать. Благословля Господь покірних, великих і малих щасливить. Щасливить поглядом і поглядом карав.
