Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зогріти

Зогріти, -рію, -єш, гл. = зігріти. Синку, іди ж собі до тої хатки, зогрієш собі ручки. Чуб. І. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОГРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОГРІТИ"
Боржій нар. Скорѣе. Коби боржій трава росла. Гол. IV. 494. Давай мені боржій коня. К. ЧР. 352. Він потяг боржій на базар. Федьк.
Висловляти, -ля́ю, -єш, сов. в. висловити, -влю, -виш, гл. Выражать, выразить, говорить, сказать, разсказать. Висловлювали так, щоб він нас уторопав. О. 1862. IX. 25. Ви́словив сам, сам і одвічай. Конст. у.
Запру́чувати, -чую, -єш, сов. в. запрути́ти, -пручу́, -тиш, гл. 1) Заплетать, заплесть, задѣлывать, задѣлать дыру въ плетнѣ. 2) = зацурувати.
Засні́жити, -жу, -жиш, гл. Покрыть снѣгомъ.
Лепесну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Броситься бѣжать. Тілько пустив мене з рук, а я як лепесну тікати. Екатер. у.
Полигач, -ча, м. Соучастникъ. Полигач Бруховецького, Вуяхевич. К. ЧР. 313.
Скакнути Cм. скакати.
Спотання нар. Исподтишка, тайкомъ. Черк. у. Підбіг та так спотання, мовчки луснув по голові. Екатер. у.
Трясолупки, -пок, ж. Раст. Capsella Bursa pastoris Moench. Вх. Пч. І. 9.
Тюрю меж., выраж. стукъ экипажа при ѣздѣ. Я з своїм дідом коли схочу то поїду: чи пізненько, чи раненько — тюрю, тюрю помаленьку. Чуб. IV. 493.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОГРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.