Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зогріти

Зогріти, -рію, -єш, гл. = зігріти. Синку, іди ж собі до тої хатки, зогрієш собі ручки. Чуб. І. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОГРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОГРІТИ"
Більмак, -ка, м. Имѣющій бѣльмо на глазу. Шейк.
Обурити, -ся. Cм. обурювати, -ся.
Парняга, -ги, м. Ув. отъ парень. Грин. II. 341.
Повзання, -ня, с. Ползаніе.
Повизволяти, -ля́ю, -єш, гл. Освободить (многихъ). З неволі престрашенної нас повизволяла. К. МБ. III. 249.
Рабівництво, -ва, с. Грабежъ, грабительство.
Строюдити, -джу, -диш, гл. Встревожить. Строюдитися, джуся, дишся, гл. Встревожиться. Шелесть щось в лісі.... а вони й строюдились від тії мари. Полт. у. 2) Затосковать. Строюдився за родиною, аж заголосив. Полт. у.
Сумувати, -му́ю, -єш, гл. Печалиться, грустить. Мет. 158. Сумуючи, частенько плакав. Кв. На тім степу скрізь могили стоять та сумують. Шевч. Зроду так гірко не плакала, не сумувала таким тяжким сумом. Г. Барв. 144.
Чарпати, -паю, -єш, гл. Черпать. Мнж. 193.
Шерсть, -ти, ж. 1) Шерсть. Собака тоді була гола — без шерсти. Драг. 1. Гладив, гладив за шерстю, та як почав і проти шерсти. Ном. 2) Шероховатость кожи у малыхъ дѣтей. Мил. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОГРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.