Горе́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Горчить, отдавать горькимъ вкусомъ. Ірви, кумо, ягідки, которі солодкі, а которі гіркі — для моєї жінки, а которі горенять, то діточки поїдять. Чогось борщ горенить. 2) Переносно у М. Вовчка: В серці горенить мов отрутою — сильное огорченіе.
Кляштор, -ра, м. Католическій монастырь. Будувать кляштори і костьоли.
Піт, по́ту, м. Потъ. Піт проймає. Циганський піт. Дрожь. Трусилось тіло, його циганський піт проймав.
Повимотувати, -тую, -єш, гл. Вымотать (во множ).
Попригортати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и пригорнути, но во множествѣ.
Примушений, -а, -е. Принудительный, насильственный, вынужденный. Ой шлюбе, мій шлюбе, примушений шлюбе.
Розв'язь, -зі, ж. Развязанные снопы въ стогѣ.
Стрілецтво, -ва, с. Охота (ружейная), охотничій промыселъ. Три стрільчики молоденькі з стрилецтва да йшли.
Супрягачка, -ки, ж. Соучастница, товарка. Ми сидимо, а наші супрягачки вже пішли на прощу.
Шальон, -на, м. Родъ одежды. Привіз мені золоті дари, дорогі дари: тонкий рубок, дорогий шальон по саму землю.
