Аву́! меж. для выраженія воя собаки, волка.
Ваторопка, -ки, ж. Затрудненіе. Ваторопка через те була мірщикові, що того земля туди йде, а того туди.
Вороняка, -ки, м. Ув. отъ ворон.
Де́нниця, -ці, ж. 1) Раст. Tormentilla erecta. 2) мн. Родъ дѣтской болѣзни.
Замлі́лий, -а, -е. Вялый, ослабѣвшій, изнуренный. Вони були худі, замлілі. Хотів бігти, — не зміг ухитнутись з ручок її замлілих. Замлілі, пригнічені душі.
Клинцювати, -цюю, -єш, гл.
1) Забивать клинъ.
2) Набивать стѣну для обмазки глиной.
Кудрик, -ка, м. Ум. отъ кудерь.
Ма́лість, -лости, ж. Дѣтство, дѣтскій возрастъ. Оддав старий своє... серце малій дитині. Старість побраталась з малістю.
Прослідити, -джу́, -ди́ш, гл.
1) Прослѣдить, пойти слѣдомъ. За нею ходив ґречний молодець, слідив — прослідив аж до світлоньки.
2) Сдѣлать, оставить слѣдъ. Коло хати слідочок, — ой хто його прослідив? То хлопчина молоденький до дівчини приходив, черевички приносив.
Уродливий, -а, -е. 1) Красивый, пригожій. Не родись богатий та вродливий, а родись при долі та щасливий. А виросла як панна, чорнобрива, уродлива.
2) Способный, даровитый. Там такий був чоловік на все вродливий.
3) Урожайный. Лани мої уродливі.
