Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зогнилий

Зогнилий, -а, -е. Сгнившій, гнилой. Зогнилої (картоплі) нема й однії. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОГНИЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОГНИЛИЙ"
Зва́дниця, -ці, ж. Спорщица, любящая ссориться.
Квартуга, -ги, ж. Ув. отъ кварта. Взяли б квартугу та сіли б кошем, та й пили б. Ном. № 14091.
Острий, -а, -е. = гострий.
Повиїдати, -даю, -єш, гл. Съѣсть все. Я понапікував, понаварював, а вони прийшли, повиїдали. Чуб. III. 73. Що варила, то все не повиїдане. Конст. у.
Пообпаскуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Обгадиться (о многихъ).
Путря, -рі, ж. Родъ кушанья изъ свареннаго ячменя и сладкаго квасу. Маркев. 157. Чуб. VII. 440. На закуску куліш і кашу, лемішку, зубці, путрю, квашу. Котл. Ен. І. 18.
Слобожанин, -на, м. Житель слободы. Слобожане почали селитись по степах. Стор. II. 9.
Стрільнути, -ну, -неш, гл. = стрельнути. У Глухові, у городі, стрільнули з гармати. Макс.
Хухрити, -рю, -риш, гл. = лузати. Хухрити насіння. Лубен. у.
Чубанина, -ни, ж. Первоначально: тасканіе другъ друга за волоси, а затѣмъ и вообще драка. Велика була чубанина навкулачках. ЗОЮР. І. 146.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОГНИЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.