Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зогнилий

Зогнилий, -а, -е. Сгнившій, гнилой. Зогнилої (картоплі) нема й однії. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОГНИЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОГНИЛИЙ"
Архи́вний, -а, -е. Архивный.
Ґа́лиця, -ці, ж. Гадюка черная. Вх. Зн. 13.
Дриглі́, -лі́в, м. мн. = драглі. Вх. Зн. 16.
Ігола, -ли, ж. = іговна. Вх. Лем. 421.
Колій, -лія, м. 1) Мясникъ, рѣжущій свиней. Херсон. г. 2) Эпитетъ гайдамакъ. А коліям нічим стрілять — куль нема. К. ЗОЮР. І. 135.
Ло́вко нар. Хорошо; красиво.
Міз пред. = між. Горе жити міз ярами, міз лихими ворогами. Грин. III. 270.
Нелинь, -ня, м. Дубъ, не теряющій листьевъ на зиму. Чуб. І. 132.
Поперекладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и перекласти, но во множествѣ.
Ревіти, -ву, -веш, гл. = ревти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОГНИЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.