Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зогнилий

Зогнилий, -а, -е. Сгнившій, гнилой. Зогнилої (картоплі) нема й однії. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОГНИЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОГНИЛИЙ"
Бисаг, -га, м. = бесаг.
Ге II, сз. Словно, будто, какъ. Драг. 258. Ци достеріг єсь? — А чому бим не достеріг? Не так ге ви. Драг. 263.
Здо́хлий, -а, -е. Дохлый, издохшій. Я бачила там здохлого барана, ходімо приволочимо. Рудч. Ск. І. 22.
Перинонька, пери́ночка, -ки, ж. Ум. отъ перина.
Потаращити, -щу, -щиш, гл. Потащить. Вх. Зн. 54.
Пульч меж. Призывъ для инд. куръ. Вх. Лем. 459.
Пуночка, -ки, ж. пт. Сосновка.
Сцикун, -на, м. Той, кто часто мочится.
Уберегатися, -га́юся, -єшся, сов. в. уберегтися, -режуся, -жешся, гл. Уберегаться, уберечься. Я горілки не п'ю, од пива не вп'юся і сам, молод, слави вбережуся. Грин. III. 263.
Шандарик, -ка, м. пт. = одуд. Шух. I. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОГНИЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.