Ворожка, -ки, ж. Гадалка, ворожея. У ворожки хліба трошки. Ворожка з бісом накладає. Ум. ворожечка.
Гарбовий, -а, -е. Относящійся къ арбѣ, ей принадлежащій. Скрип коліс гарбових.
Закурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Задымиться, подняться пыли; побѣжать такъ, что пыль поднимается. Чорт сам не свій. «Ой, пропав же я, каже, пусти мене, пусти!»... Чоловік тоді його зсадив з груші, — чорт аж закурів.
Кутесик, -ка, м. Треугольникъ съ прямымъ угломъ. Cм. кутас 2.
Перелягати, -гаю, -єш, сов. в. перелягти, -ляжу, -жеш, гл. Перелегать, перелечь.
Привертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. приверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл.
1) Поворачиваться, поворотиться къ чему, склоняться, склониться въ чему. Береза росте, розростається, лист до листонька привертається.
2) Возвращаться, возвратиться. Нехай додому не вертається. Як же вона привернеться, то-то ж вона лиха набереться.
3) Склоняться, склониться къ чему, кому, чувствовать, почувствовать склонность, влеченіе. Не привертається і не пригортається моє серце до його.
Прикілок, -лка, м. Колышекъ. Осиковий прикілок, що на Ордані дірку у хресті забивають. Стоять прикілки у тину височенькі. Ум. прикілочок.
Рушення, -ня, с. Ополченіе. Владика благословляє нас на рушення. Мов посполитеє рушення латина в царстві завелось.
Тузатися, -заюся, -єшся, гл. Возиться, толкать другъ друга, бороться, спорить. Жінка кричить: давай мені віжки! А я кажу: сам поганятиму! Тузались отак собі обоє, тузались. Дітвора почала тузатись — кому ноту закинути. Вони там проміж себе тузались: той правив гроші, а в того либонь не було.
Щипанка, -ки, ж. Особый родъ мережок.
