Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золотуха

Золотуха, -хи, ж. 1) Золотуха. Зовсім був ослін од золотухи. К. Гр. Кв. 9. 2) = золотушник 2. Вх. Пч. II. 12. 3) Раст. а) Solidago Virgaurea L. ЗЮЗО. І. 137. б) Thalictrum flavum L. ЗЮЗО. І. 138.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТУХА"
Вицюстрити, -стрю, -риш, гл. Сильно высѣчь (розгами).
Затруї́ти Cм. затруювати.
Зли́зувати, -зую, -єш, сов. в. злизати, -жу, -жеш, гл. Слизывать, слизать. як віл злизав. Ном. стр. 284, № 1894. мов корова злизала язиком. Рудч. Ск. II. 176. Исчезъ, неизвѣстно гдѣ дѣлся. То-же значеніе: як лиз його злизав. Мир. ХРВ.
Лавниківство, -ва, с. Должность ла́вника.
Осяти, -ся́ю, -єш, гл. Осіять. Тут разом як осяє їх блискавка, як хрясне грім, мов небо на них упало. Кв.
Полюбовник, -ка, м. Любовникъ. Сквир. у. Кому, красо, достанешся? Чи сотнику, чи полковнику, чи прежньому полюбовнику. Чуб. IV. 495. Ум. полюбо́вничок.
Простягання, -ня, с. Протягиваніе. Левиц. І. (Правда, 1868, 431).
Склянка, -ки, ж. 1) Оконное стекло. Харьк. г. Шух. І. 95. 2) Стаканъ. Св. Л. 177. Грин. III. 514. Треба риби, треба мяса і горілки в склянці. Чуб. V. 676. Склянку води візьме. МВ. (О. 1862. III. 39). 3) Бутылка. Вх. Лем. 466. 4) Кусокъ разбитаго стекла. Ум. скляночка.
Службовий, -а, -е. Служебный. Такий службовий звичай пали козацький. К. ДН. 263.
Урядників, -кова, -ве Принадлежащій чиновнику. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛОТУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.