Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золотуха

Золотуха, -хи, ж. 1) Золотуха. Зовсім був ослін од золотухи. К. Гр. Кв. 9. 2) = золотушник 2. Вх. Пч. II. 12. 3) Раст. а) Solidago Virgaurea L. ЗЮЗО. І. 137. б) Thalictrum flavum L. ЗЮЗО. І. 138.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТУХА"
Гайта! меж. При управленіи лошадью: направо. Желех.
Запа́морочитися, -чуся, -чишся, гл. Потерять сознаніе. Я тоді запаморочився і не знаю, як ударив її і чим ударив. Екатер. у.
Зольниця, -ці, ж. = зільниця. Чуб. І. 103.
Кислище, -ща, с. (ки́шлище?). Стадо, гнѣздо, сборище рыбъ, насѣкомыхъ. Мнж. 184.
Лю́бця, -ці, ж. Милочка. Жінко ж моя, любцю ж моя, іди ти додому. Чуб. V. 93.
Плаксій, -сія, м. Плакса. Черк. у.
Побілити Cм. побілити.
Притьма нар. = притьмом. Притьма забив чопа в бочку. Борз. у. Мак притьма червоний. Борз. у. Щось притьма убігло в сіни. Стор. МПр. 58.
Старчота, -ти, ж. соб. Нищіе. І наша темна старчота, ради тієї ледащиці горілки, бренчишь їм на кобзах усячину. К. ЧР. 32.
Угіддя, -дя, с. Приволье, удобство. (На городі) оттут капустку, оттут картопельку, а оттут для тютюну вгіддя. Сим. 200.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛОТУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.