Басарабець, -бця, м. Бессарабець. Ой писали басарабці та до наших хлопців листи: «ой ідіть, полтавці, та до нас риби їсти».
Вижуритися, -рюся, -ришся, гл. Достаточно напечалиться. Я, добродійко, вижурився за себе, як сватався.
Добро́дієчко, -ка, м. Ум. отъ добродій.
Заню́хати, -хаю, -єш, гл. Почуять носомъ. Занюхає ковбасу в борщі.
Луття́, -тя́, с. соб. 1) Вѣтви или прутья лозы, ивы (корзиночной). 2) Липовая кора для лаптей, лыко. Cм. лут.
Ми́рність, -ности, ж. Миръ, спокойствіе. Щоби-сте сі свята відпровадили і других дочекали в мирності, радості і веселості. Люде, що уміють з собою в мирності жити.
На́дмір I, -ру, м. 1) Чрезмѣрность. 2) Высокомѣріе, гордость. Прислухались... до красомовних сеймових докорів «можним панам, земним богам», за їх безумний надмір.
Сакалаш, -ша, м. Игра съ огнемъ въ ночь Воскресенія Христова.
Хрещатий, -а, -е. 1) Крестообразный, крестовидный. Хрещатий барвінок. Ворота дощані — хрещаті.
2) Имѣющій на себѣ изображеніе креста. Червонії, хрещатії давнії корогви.
3) Хрещата плахта. = хрещатка.
Шпета, -ти, ж. Въ выраженіи: до шпети, не до шпети. Кстати, некстати. Що небудь таке зробить не до шпети, то зараз йому і прізвище приложать.
