Грузи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Истаптывать, мѣсить ногами размягченную дождемъ землю. Кіньми двора та й не грузіте.
Дженджерува́ти, -ру́ю, -єш, гл. ? А шо, поїзд скоро піде? — Е, ні, не скоро. — А то ж якийсь біга. — Та то він дженджерує. (Говорилось о маневрировавшемъ поѣздѣ).
Запозива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Разорить тяжбами.
Зуспіт нар. Назадъ, вспять. Оце пливли ми до острова Чортомликом, а тепереньки зуспіт Підпільною.
Кукурвас, -су, м. = купервас.
Кучити, -чу, -чиш, гл. — кому. Надоѣдать кому, причинять непріятности.
Наплюга́вити, -влю, -виш, гл. Напачкать, нагадить, насквервить, напакостить.
Позамовляти, -ля́ю, -єш, гл. Заговорить (болѣзни во множествѣ).
Порозмочувати, -чую, -єш, гл. Размочить (во множествѣ). Сухарі було порозмочуємо та й їмо.
Стрікати, -ка́ю, -єш, гл. = стрівати. Козак іде, дівчину стрікає.
