Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золототисячник

Золототисячник, -ка, м. Раст. Erytreum centaureum.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОТИСЯЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОТИСЯЧНИК"
Вистрілянка, -ки, ж. Названіе ружья. Встрѣчено въ пѣснѣ въ Ум. видѣ: вистріляночка. Сам на себе надіюся і на свого коня вороного і на сіделечко з-під злота самого, на два пістолі барзе грімкії, на третю рушничку-вистріляночку. Н. п.
Знахарство, -ва, с. Знахарство.
Кичматися, -юся, -єшся, гл. Копаться, возиться. Кичмався дома то над сим, то над тим. Кременч. у.
Начепляти, -ля́ю, -єш, гл. Нацѣплять во множествѣ. Рудч. Ск. І. 189. Начепляла собі такого багато намиста, що й шия вгинається. Нацепляла кораликів, щоб її любили. Чуб.
Повгинати, -наю, -єш, гл. Вогнуть (о многомъ).
Покрадаємці нар. Тайкомъ, украдкой. Він покрадаємці від мене всю пшеницю попродав. Уман. у.
Праправнучка, -ки, ж. Праправнучка. Г. Барв. 419.
Радосточка, -ки, ж. Ум. отъ радість.
Триння, -ня, с. соб. отъ трина.
Ухналь, -ля, м. = вухналь. Не жалуй ухналя, підкову згубиш. Ном. № 4674. Чуб. VII. 404. Рудч. Чп. 249. ухналі кувати. Дрожать. Ум. ухналик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛОТОТИСЯЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.