Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золототисячник

Золототисячник, -ка, м. Раст. Erytreum centaureum.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОТИСЯЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОТИСЯЧНИК"
Гармонійний, -а, -е. Гармоническій. Желех.
Гри́пик, -ка, м. Та часть скрипки, гдѣ привязаны струны, за подставкою. Новомоск. у.
Кружкома нар. Кружкомъ, въ кружекъ. Посідали кружкома. О. 1862. VIII. 18.
Льві́в, -вова, м. Львовъ, Лембергъ (городъ въ Галиціи). Львів не всякому здорів. Ном. № 718.
Надуби́ти, -блю́, -биш, гл. Набрать, захватить. Як ускочив, так жменю оріхів і надубив. Борз. у.
Розлива, -ви, ж. = розлив. Де велика розлава, до там тихша вода, а де саме вузька вода — там прудко біжить. Васильк. у.
Самодержавний, -а, -е. Самодержавный. К. Кр. 14. Прикриває своє самодержавне чоло чернечим клобуком. Морд. II. 32.
Скориночка, -ки, ж. Ум. отъ скорина.
Сокотитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Беречься, остерегаться. Вх. Зн. 65.
Убризькати, -каю, -єш, гл. Обрызгать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛОТОТИСЯЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.