Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золототисячник

Золототисячник, -ка, м. Раст. Erytreum centaureum.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОТИСЯЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОТИСЯЧНИК"
Дмухну́ти Cм. Дмухати.
Кам'яниці, -ни́ць, ж. мн. = камениця 2.  
Надуши́ти Cм. надушувати.
Очунювати, -нюю, -єш, сов. в. очу́няти, -няю, -єш, гл. Приходить, прійти въ себя, оправиться, выздоровѣть. Г. Барв. 195. Як поїм я його (молока), то здається зараз і очуняю. Рудч. Ск. І. 133. Оце трохи очуняв, а то було так придавило, що трохи не вмер, — кобиляче молоко п'ю. Верхнеднѣпр. у. Сивилла трохи очуняла. Котл. Ен. III. 15.
Ошурка, -ки, ж. Металлическіе опилки.
Посадище, -ща, с. Село. Черниг. г.
Поштурмувати, -му́ю, -єш, гл. Поштурмовать.
Стерно, -на, с. Руль. Левиц. Пов. 349. Мнж. 179.
Униз нар. Внизъ. Спускайся з гори тихіше вниз. Ном. № 5592.
Чепія, -пії́, ж. = чепіга 1. Чуб. V. 698.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛОТОТИСЯЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.