Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золототисячник

Золототисячник, -ка, м. Раст. Erytreum centaureum.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОТИСЯЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОТИСЯЧНИК"
Бабчин, -на, -не. Принадлежащій бабці, относящійся къ ней. Желех.
Виводини, -дин, ж. мн. = вивід 3. Вх. Лем. 397.
Випрягати, -гаю, -єш, сов. в. випрягти, -жу, -жеш, гл. Выпрягать, выпречь, отпрягать, отпречь. Захтілося — запрягайте! відхтілося — випрягайте. Ном. № 4974. Як погано орати, то лучче випрягати. Ном. № 7305.
Качатник, -ка, м. Помѣщеніе для утокъ. Мнж. Ск. 181.
Комонний, -а, -е. Конный. Комонне військо.
Круглолиций, -а, -е. = кругловидий. Із за лісу, з за туману місяць випливав, червоніє круглолиций, горить, а не сяє. Шевч.
Повигострюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Наточиться. Ніяк не нагострю свого ножа. — А наші добре повигострювались.
Позатомлювати, -люю, -єш, гл. Истомить, изнурить (многихъ).
Умерчик, -ка, м. = умерлець. Желех.
Чернецтво, -ва, с. 1) Монашество. 2) соб. монахи. К. ПС. 119.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛОТОТИСЯЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.