Дужчати, -чаю, -єш, гл.
1) Дѣлаться сильнѣе.
2) Выздоравливать, оправляться.
Запроводжа́ти, -джа́ю, -єш, сов. в. запрова́дити, -джу, -диш, гл. 1) Заводить, завести; отводить, отвести; относить, отнести. У новую комірочку запровадять. Попові пишу сіру корову, щоби мене запровадив гарно до гробу. 2) Заводить, завести, учреждать, учредить. Запровадив школи і дрюкарню в Ракові і Білгороді. Нового не запроваджай, старовини держись.
Лу́сом нар. Огуломъ. А скільки візьмеш за них не нарізно, а лусом?
Ма́рити, -рю, -риш, гл. Грезить, мечтать. Поетична душа марила.
Медо́ви́й, -а, -е. Медовый, медвяный. Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пити буду молодая?
Орати, -рю́, -реш, гл. Пахать. Чи не оре милий плугом? Тяжко сіяти, коли ніщо орати. Не сіявши, не оравши, не буде жито родити.
Полежати, -жу, -жиш, гл. Полежать. Хоч під лавою полежу та на хорошого поглежу.
Помога, -ги, ж. Помощь. Бог усім помога. Переплива на помогу. Та з божої помоги топчи вороги під ноги.
Хирявий, -а, -е. = хирний. Хирява баба, як гирява макітра. Хирява шляхта знов усе догори ногами переверне.
Чудесний, -а, -е. Чудесный. Се килим самольот чудесний.