Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затіва

Заті́ва, -ви, ж. Затѣя.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТІВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТІВА"
Байчар, -ра, м. Болтунъ, сплетникъ. Вх. Лем. 389.
Дя́дя, -ді, м. Дядя. Бігла теличка та з березничка та до дяді в двір. «Дай, дядю, пиріг!» Чуб. III. 479. Зробив дядя, на себе глядя. Ном. № 10429.
Кліпко, -ка, м. Мигающій глазами.
Опарканювати, -нюю, -єш, сов. в. опарканити, -ню, -ниш, гл. Обносить, обнести заборомъ. Желех.
Падло, -ла, с. 1) Падаль. 2) Бранное слово.
Потопитися, -плю́ся, -пишся, гл. Утонуть. Розбила буря їх корабель і усі люде потопились. Рудч. Ск. II. 19. Ой брат сестру через море вів, сестра потопилась, брат переплив. Грин. III. 404.
Спичастий, -а, -е. Остроконечный.
Черчатка, -ки, ж. = червчатка. Ум. черчаточка.
Чоботарь, -ря, м. Сапожникъ. Мил. 27. Шух. І. 146. Шевч. 201. Ой мій батько чоботарь, черевички полатав. Н. п.
Шкодник, -ка, м. 1) = шкідник. 2) Шалунъ, проказникъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТІВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.