Блідуватий, -а, -е. Блѣдноватый. Листя дрібчасте, як на ясенові, тільки блідуватіше.
Забильня́к, -ка́, м. 1) Лишній волъ у чумаковъ. 2) Лишній человѣкъ.
Звіно́к, -нка́, м. 1) — ри́би. Поперекъ отрѣзанный кусокъ рыбы. Ой поставив козак Нечай та сторожу в місті, а сам пішов до кумоньки звінок риби їсти. 2) Раст. Rhinauthus crista galli. Cм. звонець.
Згу́да, -ди, ж. Осмѣяніе, посрамленіе. Закохався я тяжко в тобі. Тепер я готов присягати, що не вийду з тої хати; нехай ведуть мене на згуду, а без тебе жити я не буду. Нехай мене виганяють, кийом боки облатають, а я буду з того сміятись.
Істота, -ти, ж. Существо. 73. Зроду-віку не чули, щоб кого обмовила, чи осудила; така вже люб'яча істота була.
2) Натура. Панську 'стоту не переробиш.
Наспівати, -ва́ю, -єш, сов. в. наспіти, -пію, -єш и наспінути, -ну, -неш, гл. 1) Поспѣвать, поспѣть, подоспѣвать, подоспѣть. Аж ось наспіли святки. Раненько вийду, на обід наспіну. 2) Настигать, настичь, догонять, догнать. Оглядав, чи не наспіви погоня. Тут їх доля зла наспіла. 3) Созрѣвать, созрѣть (о многихъ). Полуниці вже наспіли.
Розжалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розжалитися, -люся, -лишся, гл. Огорчаться, быть огорченнымъ кѣмъ. Ой приїдь, приїдь, мій миленький, приїдь же ти до мене, розжалилося серденько моє, розжалилося на тебе.
Розмірятися, -ряюся, -єшся, гл. — з ким. Отмѣрить что слѣдуетъ кому.
Спалахкотіти, -кочу, -тиш, гл. = спалахнути. Земля запалиться і згорить ціла, спалахкотить небо з сонцем, місяцем і звіздами.
Хухуля, -лі, ж. = хохуля.
