Каторжний, -а, -е. 1) Каторжникъ. В кайдани забиті із нор золото виносять, щоб пельку залити неситому — то каторжні. 2) Каторжный. Втік уже може в десятий раз з каторжної тюрми. 3) Употребляется какъ бранное слово въ смыслѣ: злой, дурной. Каторжні собаки, — од їх не втечеш. Зроби, діду, сільце, то ти його, каторжного, піймаєш.
Крюкати, -каю, -єш, гл.
1) Каркать (о воронахъ); курлыкать (о журавляхъ). Угорі десь крюкають журавлі.
2) Квакать (о лягушкахъ). Не крюкайте, рябі жаби, в густім очереті.
Нізчимній, -я, -є. Безъ всего, безъ приправы. Нізчимний борщ, неначе пійло. Нізчимня страва.
Підлабузнитися Cм. підлабузнюватися.
Повідпихати, -ха́ю, -єш, гл. Оттолкнуть (многихъ). Повідпихала обох од себе.
Помазкатися, -каюся, -єшся, гл. = з ким. Войти съ кѣмъ въ дружбу, заладить съ кѣмъ. Помазкався з старшиною, та й робе, що хоче.
Потрішки нар. Ум. отъ потроху.
Судебник, -ка, м. Человѣкъ, въ своихъ разговорахъ осуждающій кого либо.
Уленути, -ну, -неш, гл. = улетіти. Одчини мені оконечко, до я й улену.
Чужоложити, -жу, -жиш, гл. Прелюбодѣйствовать.
