Гуцулі́я, -лі́ї, ж. = Гуцульщина.
Зві́рчувати, -чую, -єш, сов. в. вверті́ти, -рчу́, -ти́ш, гл. 1) Скручивать, скрутить. Усі на його і напали, на смерть звертіли і зім'яли. 2) Соединять, соединить двѣ доски, планки и пр., просверливъ дыры и вставивъ въ нихъ соединительные шипы.
Корпус, -са, м. Корпусъ, станъ. Лемішка робив своїм огрядним корпусом і ростом великий контраст.
Переймати, -маю, -єш, сов. в. перейняти, переня́ти и перейти, -йму, -меш, гл. 1) Перенимать, перенять, перехватывать, перехватить. Не все переймай, що по воді пливе. Дівчино-рибчино, перейми гуси. Роман воли покидає і дівчину переймає. 2) О рѣкѣ, оврагѣ: перерѣзывать, перерѣзать что, пройти черезъ что. 3) Перенимать, перенять, научиться отъ кого, подражать кому. Не Шевченка голос він переймає; переймає він голос народньої пісні. Діти почали переймати од неї пісні. Чи ти вмієш «Отче наш»? А я вмію лучче вас, бо я в попа ночував, «Отченашу» переймав.
Піднебення, -ня, с. 1) Небо, Palatum durum. Та так учепиться за язик, то за піднебення, що ніякою силою її й не відірвеш. 2) Сводъ въ печи; также въ гончарной. Cм. сльоси.
Притаманний, -а, -е. Настоящій, собственный, подлинный. Моя притаманна сестра. Моя притаманна земля. За що я дам кому притаманного огорода. Притаманне моє ягня. Одцуралася і притаманная родина.
Стеречи, -ся = стерегти, -ся.
Судський, -а, -е. = судовий.
Титарювання, -ня, с. Бытіе церковнымъ старостой.
Уперечка, -ки, ж. Названіе сорта плахты.
