Випит, -ту, м. Разспросъ, допросъ, вывѣдываніе.
Дубала́ нар. Дыбомъ, вверхъ ногами. Дубала стати. Cм. дубора.
Заганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. загна́ти, -жену́, -не́ш, гл. Загонять, загнать. Боярам свині пасти, молодому заганяти. Ходить голуб сивий волохатий, — ні загнати, ні зазвати. 2) Вбивать, вбить, вколачивать, вколотить. Коло колодязя дванадцять стовпів загнано въ землю.
Залисні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Заблестѣть, залосниться. Залисніли чорні кучері.
Лу́скати, -каю, -єш, сов. в. луснути, -ну, -неш, гл. 1) Трещать, треснуть. Шевська смола на дратві буде лускати. 2) Только не сов. в. = лузати. Кабачки лускати. Узяв на шаг насіння і лускаючії пішов за своїм ділом. 3) Хлопать, хлопнуть. Прилетіла гуска, крилечками луска. Дверима луснути. 4) Лопаться, лопнуть, трескаться, треснуть. Очкур луснув. Морда як не лусне. Жартуй, глечику, поки не луснув. а бодай ти луснув! Чтобъ ты околѣлъ! 5) Ударять, ударить, хватить.
Магала́, -ли, ж. Часть предмѣстья. На захід сонця по-за місто йде поперечний яр... Сей яр сходиться з подовжнім, що ділить Круті на дві половини — міську і не міську. Ті кутки, що за містом та за ярами, звуться: ся магала, та магала, — ніби то: ся сторона, та сторона; де хто живе, ту сторону і зве: ся магала.
Навси́дячки нар. Сидя. Виріс, як кіт навсидячки.
Повідпасуватися, -суємося, -єтеся, гл. Откормиться (о многихъ).
Удовжувати, -жую, -єш, гл. Удлинять.
Хвостатися, -таюся, -єшся, гл.
1) Волочиться, тянуться сзади (объ одеждѣ).
2) Хвостатися. Спѣшно дѣлать, спѣшить. А нуте хвостаться, шоб не остаться.
