Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заторохтіти

Заторохті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) = заторохкотіти. Заторохтів возом по бурку. 2) Быстро и громко заговорить. «Січовик! січовик!» заторохтіли молодиці. Стор. МПр. 52. Тіточко, голубочко! — заторохтіла та, — пустіть її. Мир. Пов. І. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТОРОХТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТОРОХТІТИ"
До́питки, -ків, м. мн. Вопросы. Тоді питай, відказувати буду, або мені на допитки відказуй. К. Іов. 29.
Кнурячий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный борову. Волосся жорстке, як кнуряча щетина. Стор. МПр. 129.
Невиводний, -а, -е. и невиво́дній, -я, -є. 1) Неисчерпаемый, постоянно имѣющійся. 2) Постоянный, всегдашній. У нас гульня невиводня. О. 1862. VII. 40. Невиводний гість.
Пічкатий, -а, -е. Объ овцѣ: съ пічкою на ухѣ. Cм. пічка. Шух. I. 195.
Порука, -ки, ж. Поручительство. Рк. Левиц.
Роздобритися, -рюся, -ришся, гл. Раздобриться, сдѣлаться добрымъ. Роздобривсь бач як, що вже й грошей дає. Конст. у.
Сизик, -ка, м. Особый родъ шмелей съ зеленовато-сизымъ пушкомъ на верхнемъ щиткѣ. Лубен. у. (Леонт.).
Ситощі, -щей и -щів, ж. Жиръ, жирное.
Чирячка, -ки, ж. = чиряк? Бешихо! чирячка, болячка.... Мил. М. 96.
Чіпчик, -ка, чіпчичок, -чка, м. Ум. отъ чіпок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТОРОХТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.