Загостюва́ти, -тю́ю, -єш, гл. Загоститься. Оце було як наша Катря де загостює, то мати дивують: що се доні нема! Така вже доля моя, що в мене не загостюється щастя.
Заро́щений, -а, -е. Заросшій. Стоїть яблунька така зарощена бур'яном, що й не видно. Стоїть криниченька така зарощена.
Лигоми́нець, -нця, м. = лагоминець. І ті були там лигоминці, піддурювали що дівок.
Мертви́ти, -влю́, -ви́ш, гл. 1) Умерщвлять. (Смерть) три годи мертвила саме середніх людей. Старих людей турки мертвили. 2) Желать смерти кому. Вона сього сина все мертвила, аж той умер.
Погризтися, -зуся, -зешся, гл.
1) Погрызться.
2) Поссориться. Се не собаки, се два брати, що погризлись та й побились, ідучи степом.
Порозстригати, -га́ю, -єш, гл. Разстричь (многихъ).
Похилити, -ся. Cм. похиляти, -ся.
Призвісливий, призвісний, -а, -е. Предвѣщающій. Сич — се призвісне.
Пухлина, -ни, ж. = пухлятина.
Скандзюбитися, -блюся, -бишся, гл.
1) Скорчиться.
2) Переносно: околѣть. А шоб той собака тобі скандзюбився!
