Досу́шувати, -шую, -єш, сов. в. досуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Досушивать, досушить.
Дру́женька, дру́жечка, -ки, ж. Ум. отъ дружка.
Знімчити, -чу, -чиш, гл. Онѣмечить.
Клопотати, -почу, -чеш, гл.
1) Безпокоить, утруждать, надоѣдать. Не тра стару клопотати: стара знає, кому дати. Та чого тужиш, та чого плачеш, головоньку клопочеш? Ще не час голівку молоденьку на господарстві клопотати, — нехай погуляє дівчиною. не клопочи мені голови. Не надоѣдай мнѣ! Не приставай ко мнѣ!
2) Озабачиваться о чемъ. Клопочуть нянькою, так я й пришила.
Поблаголовити, -влю́, -ви́ш, гл. Поблагословить. От їх поблагословили і одружили.
Поляна, -ни, ж. = полявина. Од сих печер полою розляглась чимала поляна, оточена лісом і густою зарослею чагарника. Вийшов на чистий пляць, на поляну, сів на оддишку. Ум. поля́нка, поляночка.
Сатанивий, -а, -е. Сатанинскій. Сатанине чадо.
Улошний, -а, -е. Уличный. Хто його знає, — чи то його прізвище зроду таке, чи улошне.
Харьків, -кова, м. Харьковъ (городъ).
Цьмок, -ка, м. Насѣкомое Sphinx.
