Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затрубити

Затруби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Затрубить. Тепер, дівчино, затруби собі в кулак. Чуб. V. 408. Та як затрубить та в роговцю. Чуб. III. 291. 2) Завыть. Не затрубить так пес, як вовк. Ном. № 7345. За козаком всі звіри затрубили. Гол. І. 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТРУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТРУБИТИ"
Відштовхнути, -ну, -неш, гл. Оттолкнуть.
Владика, -ки, м. 1) Владыка. К. МХ. 10. Своя рука — владика. Чуб. І. 258. І не верстовії, а вольнії, широкії скрізь шляхи святії простелються і не знайдуть шляхів тих владики. А раби тими шляхами позіходяться докупи. Шевч. 629. 2) Архіерей, владыка. Борода як у владики, а сумління як у шибеника. Ном. № 180.
Заступи́ти, -ся. Cм. заступати, -ся.
Набарложи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Нагрязнить.
Напри́чуд нар. = напрочуд.
Похвицати, -цаю, -єш, гл. Побрыкать нѣкоторое время.
Промін, -ну, м. Мѣна. Н. Вол. у.
Цюпати, -паю, -єш, гл. = цьомати. Вх. Лем. 481.
Чімхати, -хаю, -єш, гл. = чухрати 1, 2, 4. Вх. Зн. 80. Чімхай до війта. Вх. Зн. 43.
Човно, -на́, с. = човен. Тягне дід човно стежкою, між густими лозами. Левиц. І. 126. Ум. чове́нце. Аж тут — править мальоване човенце, править та й прибило до самого ганку, а з човенця виходить панночка. Федьк. Пов. 48. Бігнуть, пливуть човенцями, поблискують весельцями. АД. І. 246.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТРУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.