Глядіти, -жу, -диш, гл.
1) Глядѣть, смотрѣть. Гляди ж, півнику, як прийде лисичка — не одкликайся. — в голові. Искать насѣкомыхъ въ головѣ. Та свекорку годи: в головці гляди.
2) Искать, щупать ища, пробовать, узнавать. Молода сховалася і дружба виходит на двір і глядит молодої, а не може сам найти. Нам уже докучило їсти пшеничний хліб, ідім глядіть житнього. Вгородив свердло в землю, а.... щось за бороду лап. Перемовчав мій батько, тілько боїться тим свердлом більш глядіти (скарба). Глядят короваю, чи спікся.
3) Слѣдить, обращать вниманіе. Коли кінь не глядить дороги, то гляди ти! Чом не глядиш? Гляди себе, то й буде з тебе.
4) Беречь, присматривать. Я її розуму навчала і добра її гляділа.
5) Соблюдать. Та ти б не глядів празника та поїхав би у поле орати. Треба глядіти п'ятниці і середи.
Дво́кроть нар. Двукратно. Двокроть до тебе промовляю.
Досипа́ння, -ня, с. Досыпаніе.
Дру́женька, дру́жечка, -ки, ж. Ум. отъ дружка.
Закі́вець, -вця, м. Металлическая скрѣпа, оковка на деревянныхъ предметахъ. Те ярмо було з заківцями залізними.
Капець, -пця, м.
1) Кожаная обувь безъ голенищъ, опорки, туфли. Від злого давця бери й капця. А дід бабці купив капці, та короткі були, то втяв пальці. ().
2) Родъ суконныхъ шитыхъ носковъ. Иногда къ нимъ пришивается продолженіе, охватывающее икры ногъ.
3) Переносно: конецъ, смерть. Як де нагрюкають якого жида, там йому й капець. Cм. капут.
Натесати Cм. натісувати.
Скоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Покориться.
Слабко нар. Слабо, свободно, не тѣсно. Слабко дуже підперезала його, — дитина зараз і росхристається. Ум. слабкенько.
Трохи нар. Мало, немного. Трохи, як комарь наплакав. Може серце хоч трохи спочине. тро́хи не. Чуть не, едва не. Побачила джигуна, трохи я не вмерла. Водою чорт зна як крутило, що трохи всіх не потопило. трохи-тро́хи не. Чуть-чуть не. Сам трохи-трохи не пропав. Ум. тро́шки, тро́шечки.
