Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затрубити

Затруби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Затрубить. Тепер, дівчино, затруби собі в кулак. Чуб. V. 408. Та як затрубить та в роговцю. Чуб. III. 291. 2) Завыть. Не затрубить так пес, як вовк. Ном. № 7345. За козаком всі звіри затрубили. Гол. І. 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТРУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТРУБИТИ"
Висвистати Cм. висвистувати.
Гуля́кати, -каю, -єш, гл. Кричать. Вх. Уг. 234.
Захлыстуватися, -туюся, -єшся, гл. Захлебываться.
Зяви, -вів, м. мн. = зябра. Вх. Пч. І. 14. Cм. зів 2.
Переколоти, -ся. Cм. переколювати, -ся.  
Пітник, -ка, м. 1) Потникъ. Черк. у. О. 1862. V. 103. 2) Часть хомута: войлочная подкладка на шеѣ лошади. Вас. 159.
Позавічно нар. Заглазно, заочно. Я не була при тому, як се діялось. Це становий записав позавічно.
Потіпака, -ки, ж. 1) = потіпаха 1. Оці ще мені потіпаки! і де їх нечиста мати носила. Харьк. у. 2) Обѣдъ, состоящій изъ одного только борща. Борз. у.
Розмінятися, -ня́юся, -єшся, гл. Возвратить другъ другу обратно вещи, которыми раньше помѣнялись. Поміняймось!... Я візьму твоє, а ти моє; а у год і розміняємось на сім самім місті. О. 1862. V.
Хлоп'ячий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ мальчикамъ, ребяческій, мальчишескій. Чуб. І. 117. Хусточка в його, що з кишені виймав, то не хлоп'яча, а притьмом дівоча. Кв. по хлоп'ячі. Какъ мальчикъ, какъ мальчика. Як її одягали, як постригали по хлоп'ячі, вона не пручалась, нічого не казала, тільки що плакала. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТРУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.