Відпарювати, -рюю, -єш, сов. в. відпарити, -рю, -риш, гл. 1) Распаривать, распарить. Тепер одпарь лозину та й гни її. 2) Только сов. в. Высѣчь, побить.
Дмуха́ч, -ча́, м. Вѣтеръ. Дмухача́ да́ти. Удрать.
Долупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Окончить отковыриваніе, отдѣленіе слоевъ или отламываніе чего.
Жабуні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = жабоніти.
Заполони́ти, -ню́, -ниш, гл. Плѣнить, взять въ плѣнъ. Душу мою заполониш. 8. Думка, як би заполонити Четвертинського.
Ли́півка, -ки, ж. 1) Кадка изъ липоваго дерева. Коли огляділись до липівки, що на горищі з медом була, аж вона перекинута й вилизана. 2) Родъ дыни. Ум. липівочка.
Мату́ся, -сі, ж. ласк. отъ ма́ти. Матушка. Ум. матусенька.
Приземкуватий, -а, -е. 1) У самой земли растущій, низкій.
2) Приземистый (о человѣкѣ). Чоловік плечистий, приземкуватий.
3) О человѣкѣ: не имѣющій возвышеннаго духа. Чим вони рівня приземкуватим людям?
Розмочити Cм. розмочувати.
Чуйно нар. 1) Чутко. Чуйно наслухають. Я серцем чуйно ті печалі чую. 2) Бдительно.
