Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затір

Заті́р, -то́ру, м. Углубленіе въ клепкахъ деревянной посуды, въ которое бочаръ вставляетъ дно. Шух. І. 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТІР"
Калабалик, -ку, м. Суматоха, кутерьма. Гм. кабалик.
Напароси́ти, -рошу́, -сиш, гл. = напарусити. напарошений вітря́к. Вѣтряная мельница, на крыльяхъ которой натянуто полотно.
Олениця, -ці, ж. Самка оленя. Черном. Вх. Пч. II. 6.
Особше нар. Въ особенности. Мнж. 188.
Остень, -ня, м. = ості. Лохв. у.
Підігрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. підігріти, -грію, -єш, гл. Подогрѣвать, подогрѣть. (Страву) мусили підогрівать. Котл. Ен.
Поблизу нар. Вблизи. Поблизу стояли старі вишні. Левиц. І. 331.
Повнолиций, -а, -е. = повновидий. Повнолиций як місяць. Ном. 8572.
Поклекотати, -кочу́, -чеш, гл. Поклокотать.
Хирлявий, -а, -е. = хирний 1 = хирлявий 1. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.