Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затір

Заті́р, -то́ру, м. Углубленіе въ клепкахъ деревянной посуды, въ которое бочаръ вставляетъ дно. Шух. І. 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТІР"
Ганчарський, -а, -е = гончаровий. Єв. Мт. XXVII. 7, Шух. І. 259. Глина ганчарська. Вас. 177.
Живичува́тий, -а, -е. Смолистый. Живичувата сосна. Мнж. 180.
Зави́лювання, -ня, с. Заискиваніе, виляніе около чего нибудь.
Зеле́нка, -ки, ж. Сортъ дыни.
Злебені́ти, -ню́, -ниш, гл. Попасть, схватить. Зараз жид злебенив його та й заправив у поштарі. Мир. ХРВ. 4.
Кучер, -ра и кучеръ, -ря, м. Кучеръ. Харьк. г. Г. Барв. 470.
Проповідь, -ді, ж. Проповѣдь. К. Гр. Кв. 34.
Твердошкурий, -а, -е. Толстокожій. Шейк.
Шкаберка, -ки, ж. = тріска. Шух. I. 173, 206.
Шліхта, -ти, ж. Запаренный кипяткомъ изъ ржаной муки клейстеръ, которымъ ткачи смазываютъ пряжу передъ тканьемъ. Вас. 167. Мнж. Cм. піспа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.