Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заточити

Заточи́ти, -ся. Cм. заточувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТОЧИТИ"
Доганя́ти I, -няю, -єш, сов. в. догна́ти, дожену́, -неш, гл. 1) Догонять, догнать, нагонять, нагнать. Запрягайте коні в шори, коні ворониї; доганяйте літа мої, літа молодиї. Мет. 106. Швидко іди ти, — доженеш лихо; іди тихо, — тебе дожене лихо. Ном. № 8048. 2) Догонять, догнать, пригонять, пригнать. Та як догнав до Смілянської греблі, вони й вскочили у Смілу. ЗОЮР. І. 135. 3) Въ какой либо работѣ, сопряженной съ прохожденіемъ пространства (напр. косьба): доходить, дойти до конца. Батько не догнав постаті, занедужав. Г. Барв. 232.
Крулювіти, -люю, -єш, гл. Царствовать, управлять. Не таким кпам, пане брате, в Польщі крулювати. О. 1862. II. 54.
Мача́, -чати, с. Зернышко мака. було того як манат. Было очень много. Вх. Лем. 434.
Медяни́шний, -а, -е. = медяний.
Певність, -ности, ж. 1) Вѣрность. Скажи мені, серце моє, чи будеш, ти певна? На що ж тобі, мій миленький, той певности знати, коли будеш тую нічку в степу ночувати? Чуб. V. 76. 2) Увѣренность. Дає Господь їм певність і безпечність. К. Іов. 54.
Попереїжджати, -джа́ю, -єш, гл. = попереїздити.
Поход, -ду, м. 1) = похід 2. Убірайся, козаченьку, завтра поход буде. Мет. 22. 2) Свадебное шествіе. Йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Перезва неслась за ними, з хат старі і діти вибігали, поспішали на поход глядіти. Мкр. Н. 37.
Припадати, -да́ю, -єш, сов. в. припасти, -паду, -де́ш, гл. 1) Припадать, припасть. Ой скинув чумак свиту і кожух, припадає к сирій землі, теплий зводить дух. Н. п. Василь аж до землі припадає, — просить. МВ. І. 122. Тепер тута, тепер тута, а завтра поїду, — хтось то буде припадати до мойого сліду. Грин. III. 222. Все дам тобі, коли, припавши, поклонишся мені. Єв. Мт. IV. 9. Припадать, припасть къ кому, прильнуть. Прийшов козак до світлоньки, — дівчина хорує, припав до личенька, — дівчину цілує. Чуб. V. 344. А дітки як очепились за шию мені... як припали вони, то не можна й одхилити од себе. МВ. І. 20, 21. 2) Прилипать, прилипнуть. Гончар мачає праву руку у воду, аби глина не припала до руки. Шух. І. 260. 3) Покрываться, покрыться сверху какимъ либо сыпучимъ тѣломъ (пылью, снѣгомъ). Не жаль мені доріженьки, що пилом припала. Мет. 22. 4) Доставаться, достаться. Як ми поділились, то мені припала клуня. Харьк. у. 5) Случаться, случиться, приходиться, прійтись. Припало на Різдвяних святках саме їхати до кума. Наоколо містились, де припало, вовхурянці. Стор. МПр. 128. Голово моя козацькая! Бувала ти у землях турецьких, у вірах бусурменських, а тепер припало на безвідді, на безхліб'ї погибати. АД. І. 118. 6) Приходиться, прійтись къ чему. Левиц. Пов. 264. припасти до вподо́би, до натури. Понравиться. Левиц. Пов. 23. Чуб. V. 820. Робота не важка, саме припала йому до вподоби. Мир. ХРВ. 46. — до смаку. Прійтись по вкусу. Ном. № 5020. Обід іще більше припав до смаку. Г. Барв. 309. 7) Усердно дѣлать какое либо дѣло. Чіпка так і припадає до хазяйства. Мир. ХРВ. 60. 8) Прибывать, прибыть къ чему. К полудній годині до города Січави припав. АД. II. 101.
Уноситися, -шуся, -сишся, сов. в. унестися, -суся, -сешся, гл. 1) Вноситься, внестися. 2) При несеніи утомлять, утомить тяжестью. Та й унісся мені щей мішок, — відпочину лиш трішки. Черк. у.
Хвицонути, -ну, -неш, гл. То же, что и хвицнути, но съ большей силой. Скаче, ще й хвицонув скільки раз. Св. Л. 205.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.