Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заточити

Заточи́ти, -ся. Cм. заточувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТОЧИТИ"
Будячок, -чка, м. Ум. отъ будяк.
Зани́ти Cм. занивати.
Качор, -ра, м. 1) = качур. 2) мн. = качористі вилочки. Kolb. І. 49.
Пасербиня, -ня́ти, с. Дитя отъ перваго брака мужа или жены.
Подрібниця, -ці, ж. Подробность. Все роскажіть мені, з чого і як скоїлось ваш лихо, нехай я усю подрібницю втямлю. МВ. (КС. 1902. X. 150).
Полковницький, -а, -е. Принадлежащій полковнику, относящійся къ нему. Дали йому до рук полковницькі клейноди, вдарили з гармат, да й став пан-отець Шрам полковником. К. ЧР. 16.
Топа, -пи, ж. = тупа. Де коза топою, там жито копою. Чуб. III. 268.
Троян II, -на, м. = трійка. Вх. Зн. 71.
Хава, -ви, ж. Челюсть. Желех. Ум. хавка.
Цапура, -ри, ж. Коза. Вх. Уг. 273. Ум. цапурка.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.