Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заточити

Заточи́ти, -ся. Cм. заточувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТОЧИТИ"
Ач! меж., сокращенное изъ бач! Ишь, вишь. Ач який гарний!
Зду́ру нар. Сдуру. Так инший здуру неборак над Божим ділом вередує. Гліб. 70.
Менши́ти, -шу, -ши́ш, гл. Уменьшать.
Оденок, -нка, м. Стогъ сѣна. Шух. І. 76, 108.
Окраєць, -йця, м. Горбушка хлѣба. Ззів окраєць хліба. Ном. № 12217. Ум. окрайчик.
Під'їсти. Cм. під'їдати.
Притрут, -ту, м. Родъ болѣзни. Притрут також на нозі робиться, вся шкура на п'яті затвердне, пожовкне, а під нею набірає часом так, що аж до кости вигниє. ЕЗ. V. 179.
Прошнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = прочнутися. Хата, 15. МУЕ. ІІІ. 77.
Словесний, -а, -е. Словесный. Хто з ним на прю словесну стане. К. Іов. 19.
Сорокоуст, -та, м. Сорокоустъ. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.