Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затруювати

Затру́ювати, -юю, -єш, сов. в. затруї́ти, -рую́, -їш, гл. 1) Отравлять, отравить (кого). 2) Отравлять, отравить, напитывать, напитать ядомъ. 3) Заражать, заразить. Я не хочу, щоб вона в нас ночувала, бо одно дереться, як шкури на собі не порве: ще й нас вошами затруїть. Чернигов. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТРУЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТРУЮВАТИ"
Волокуша, -ші, ж. Родъ невода. Азовск. и Черном. Ум. волокушка.
Зді́дькатися, -каюся, -єшся, гл. Стать похожимъ на чорта, взбѣситься.
Обмаслити, -лю, -лиш и обмасльо́нити, -ню, -ниш, гл. Обмаслить, помаслить.
Обпинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. обіп'ястися, -пнуся, -нешся, гл. Покрываться, покрыться, опялиться. Обіп'явся рядном.
Оглобельний, -а, -е. = голобельний. Оглобельна аж брикає. Котл. Ен. І. 28.
Огоня, -ні, ж. 1) Обгонъ, объѣздъ плугомъ или раломъ при паханьѣ нивы отъ периферіи къ серединной линіи. Кіев. г. 2) Участокъ земли, занимаемый работникомъ при паханіи такого рода. Орати в огоню. Як доореш цю огоню, то випрягай воли. Кіев. г.
Паробкувати, -ку́ю, -єш, гл. и пр. = парубкувати и пр.
Позагромаджувати, -джую, -єш, гл. = позагрібати.
Цуравий, -а, -е. Въ лохмотьяхъ. Угор.
Ширитися, -рюся, -ришся, гл. 1) Расширяться. 2) Распространяться. Та що більше їх пригнічували, то більше вони плодились і ширились. К. Святе Письмо (1869), 45. 3) Располагаться, раскидываться. Добре ширитись в чужім. Ном. № 9697.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТРУЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.