Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заторочити 2

Заторочи́ти 2, -чу́, -чи́ш, гл. Обшить бахромой, опушкой. Тра рукавиці заторочити. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТОРОЧИТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТОРОЧИТИ 2"
Заґе́дзкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = задрочитися. 2) Закапризничать.
Замі́шувати, -шую, -єш, сов. в. заміша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Замѣшивать, замѣшать, размѣшивать, размѣшать. Борошенця туди усипать і замішать. Рудч. Ск. II. 56. Хліб на тій воді замішувала. Г. Барв. 157.
Надіжда́ти. Cм. Наджидати.
Позапрягати, -га́ю, -єш, гл. Запрячь (во множествѣ). Воли позапрягають. Грин. III. 50. Мої коні воронії да позапрягані стоять. Чуб. V. 534.
Попразниця, -ці, ж. = попразен. Чуб. VII. 576.
Поросятко, -ка, с. Ум. отъ порося.
Суп'ятитися, -п'ячуся, -тишся, гл. Остановиться. Місяць над нею суп'ятивсь, дивиться, дивується. Г. Барв. 208.
Трясучка, -ки, ж. 1) Лихорадка. Угор. 2) Раст. Brisa media L. ЗЮЗО. І. 114.
Чабанувати, -ну́ю, -єш, гл. Быть пастухомъ овецъ. Желех.
Чарувати, -ру́ю, -єш, гл. Колдовать, очаровывать. Брала пісок з під білих ніжок, тебе чарувала. Н. п. Дала вона якесь дання йому, — якісь чари чарувала. МВ. ІІ. 142. А Наталя за всю челядь славилась красою, чарувала оченьками, личком і косою. Мкр. Н. 4.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТОРОЧИТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.