Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затовмистий

Зато́вмистий, -а, -е. Тупоугольный. Затовмистий клин. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТОВМИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТОВМИСТИЙ"
Галуновий, -а, -е. Квасцевый.
Доколі́нниці, -ниць, ж. мн. Родъ длинныхъ чулокъ у гуцуловъ. Гол. Од. 72.
За́вжди нар. = завжде. Чи що зроблю, куди піду, завжди серце в тузі. Чуб. V. 277.
Замазу́ра, -ри, об. Замарашка. Замазури мої ще мені й усміхаються, і не мислять про те, що мати журиться. Г. Барв. 285.
Заштрика́ти, -каю, -єш, гл. 1) Начать колоть, заколоть. Як застудив голову, в ушах заштрикало. 2) Заколоть, исколоть.
Колдра, -ри, ж. = ковдра. Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала. Гол. IV. 290.
Лични́й, -а́, -е́ Аккуратно сдѣланный. А й личний він! Зміев. у.
Пахолок 2, -лка, м. Холка у лошади.
Суховерх, -ху, м. Раст. Prunella vulgaris. Вх. Пч. ІІ. 34.
Чернити, -ню́, -ниш, гл. = чорни́ти. Ти, негідний сину, черниш мою дитину. Чуб. V. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТОВМИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.