Вивчити, -ся. Cм. вивчати, -ся.
Виковувати, -вую, -єш, сов. в. викувати, -кую, -єш, гл. Выковывать, выковать. З того заліза він викував плуга. Чого Бог не дасть, того і коваль не викує. 2) Кричать, прокричать (о кукушкѣ). Що викувала вже зозуля, — проживай, а більше — шкода у що й бажаєш.
Дільба́, -би́, ж. Дѣлежъ.
Дотопи́ти, -ся. Cм. дотоплювати, -ся и дотопляти, -ся.
Кокош, -ша, м. Пѣтухъ. Два кокоші жито молотили, дві курочки чернушечки у млин поносили. Баран меле, баран меле, а цап мірки бере.
Кухняний, -а, -е. Кухонный. Вона забачила здоровенний кухняний ніж на столі.
Порядок, -дку, м.
1) Порядокъ. Сирота плаче, сильненько ридає, що порядку немає.
2) — давати. Распоряжаться.
3) у поря́док. По порядку. Ум. порядочок. Рад би я встати до свого дитяти порядочок дати.
Приржавіти, -вію, -єш, гл. Покрыться слегка ржавчиной.
Рогожина, -ни, ж. Рогожка, плохая рогожка. Мав я собі хорошую постіль, ой пуховую перину, а тепер я маю одним одну рогожину.
Стовквище, -ща, с. Мѣсто, сильно сбитое, истоптанное скотиной.
