Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затріщати

Затріща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Затрещать. І затріщить намет небесний громом. K. Іов. 81. Нап'явсь, за гілочку смикнув, аж дерево те затріщало. Котл. Ен. III. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТРІЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТРІЩАТИ"
Вивчити, -ся. Cм. вивчати, -ся.
Виковувати, -вую, -єш, сов. в. викувати, -кую, -єш, гл. Выковывать, выковать. З того заліза він викував плуга. Грин. ІІ. 73. Чого Бог не дасть, того і коваль не викує. Ном. № 4284. 2) Кричать, прокричать (о кукушкѣ). Що викувала вже зозуля, — проживай, а більше — шкода у що й бажаєш. Г. Арт. (О. 1861. III. 112).
Дільба́, -би́, ж. Дѣлежъ.
Дотопи́ти, -ся. Cм. дотоплювати, -ся и дотопляти, -ся.  
Кокош, -ша, м. Пѣтухъ. Два кокоші жито молотили, дві курочки чернушечки у млин поносили. Баран меле, баран меле, а цап мірки бере. Гол. II. 558.
Кухняний, -а, -е. Кухонный. Вона забачила здоровенний кухняний ніж на столі.
Порядок, -дку, м. 1) Порядокъ. Сирота плаче, сильненько ридає, що порядку немає. Мет. 2)давати. Распоряжаться. 3) у поря́док. По порядку. Маркев. 128. Ум. порядочок. Рад би я встати до свого дитяти порядочок дати. Грин. III. 410.
Приржавіти, -вію, -єш, гл. Покрыться слегка ржавчиной.
Рогожина, -ни, ж. Рогожка, плохая рогожка. Мав я собі хорошую постіль, ой пуховую перину, а тепер я маю одним одну рогожину. О. 1862. V. 88.
Стовквище, -ща, с. Мѣсто, сильно сбитое, истоптанное скотиной. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТРІЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.