Відсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. відсунути, -ну, -неш, гл. 1) Отодвигать, отодвинуть, отсовывать, отсунуть. Потихеньку к двору приїзжає, помаленьку віконце одсуває. Не будуть та кватирочки відсувати. 2) Отсрачивать, отсрочить (назначенное время, срокъ). Я йому винен був гроші, так ото просив його, — ну він і одсунув строк на далі.
До-ві́ку нар. Повѣкъ. Cм. До.
Зажира́куватий, -а, -е. 1) Обжорливый, прожорливый. 2) Любостяжательный, алчный къ богатству, ненасытный. Ото у нас чоловік Рогуля — зажиракуватий: йому все мало!
Лун, -на, м. = лунь. луна піймати. Умереть.
Напро́стати, -таю, -єш, гл. Выравнять, выпрямить. Напростати цвях.
Ремство, -ва, с. Недовольство; нареканія, ропотъ. Господи! ремства прости мені гріх!
Слопець, -пця, м. Родъ ловушки для птицъ.
Стреміти, -млю, -миш, гл. Торчать. Була на йому біла свита, набакір шапочка стреміла.
Ущавити, -влю, -виш, гл. ? дощ ущавив. Дождь пріударилъ.
Хрупати, -паю, -єш, гл.
1) = хрумати.
2) Раздроблять. Хрупає м'ясо на шматки.
