Відсаджувати, -джую, -єш, сов. в. відсадити, -джу, -диш, гл. 1) Отсаживать, отсадить, посадить отдѣльно. Відсадив його, як кота від сала. 2) О растеніяхъ: Отсаживать, отсадить, посадить отростокъ. 3) Только сов. в. Отбить. Відсадив йому печінки.
Зазрі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. = заздріти.
Каронька, -ки, ж. Ум. отъ кара.
Кізяк, -ка́, м. Пометь, калъ домашнихъ животныхъ. До нашого берега ніщо добре не припливе — не кізяк, то тріска. Ум. кізячо́к.
Підложе, -жа, с. Низкая длинная деревянная скамья, служащая кроватью гуцулу древосѣку въ его зимней лѣсной хатѣ.
Роз'язати, -ся. Cм. роз'язувати, -ся.
Ситий, -а, -е. Сытый. Увесь вік ходив ситий і вкритий.
2) Жирный. Ситий борщ.
3) О землѣ: жирный, тучный. Де з ситої землі хліб.
4) О хвойныхъ деревьяхъ: смолистый. Сита соснина.
5) О людяхъ, животныхъ: жирный, толстый, тучный, упитанный, откормленный. Ситий баран пасеться. Ум. ситенький, ситесенький. Та й закусить ситеньким.
Ступка, -ки, ж. 1) Ступка. Поли б мені ступка та жорна. 2) Слѣдъ ноги на землѣ. Скрізь ступки чоловічі; з Хими зняли чобіт примірять до того сліду, ставили той чобіт у ступку, і як раз прийшлось. 2) Родъ дѣтск. игры.
Хоті Въ выраж.: що хо́ті — что хочешь. Язик у роті, мели що хоті.
Червоноверхий, -а, -е. Съ краснымъ вершкомъ. Шапки червоноверхі.
