Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затруситися

Затруси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. 1) Затрястись. Затрусився мов у трясці. Ном. 2) Задрожать. Земля затрусилось. ЗОЮР. І. 166. Мов Каїн затрусивсь увесь. Котл. Ен. І. 30. Ото подививсь вовк і увесь затрусивсь. Рудч. Ск. II. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТРУСИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТРУСИТИСЯ"
Вироїтися Cм. вироюватися.
Дьокул, -ла, м. Дятелъ. Вх. Пч. II. 13.
Затяготні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Забеременѣть. Затяготніла жінка. Н. Вол. у.
Качання I, -ня, с. 1) Катанье, перекатыванье. 2) Катанье бѣлья, раскатыванье тѣста.
Литви́н, -на, м. 1) Литовець. 2) Бѣлоруссъ. Ум. литвинок. Г. Барв. 329.
Позапрягати, -га́ю, -єш, гл. Запрячь (во множествѣ). Воли позапрягають. Грин. III. 50. Мої коні воронії да позапрягані стоять. Чуб. V. 534.
Призвід, -воду, м. Примѣръ, руководство. Вони б (діти) не шкодили, та ти призвід даєш. Лубен. у. Та майстер на лихі призводи. Полт. у.
Тюжити, -жу, -жиш, гл. 1) Бить, колотить. Тюжать її молоду що-дня. О. 1862. VI. 29. Як попав же його батько в руки, як почав тюжити! Тюжив, тюжив — поки аж проситись почав. Новомоск. у. 2) Ругать. А й лаються ж!... Боже мій! Так і тюжать, так і тюжать один одного. О. 1862. VI. 42. 3) Литься, идти (о дождѣ). А на дворі дощ тюжить такий як із відра. Новомоск. у.
Харапудливий, -а, -е. Пугливый. Харапудливий кінь. Черк. у.
Цмакати, -каю, -єш, гл. = цмо́кати. Сим. 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТРУСИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.